Гавнометал - F.P.G.

Штаны диаметром в вечность, километры цепей

Ты неврастеник и псих, хотя ты мог быть добрей

Но, выбрав кредо — металл — тебе никуда не деться

Тебе придется орать, пока колотиться сердце

Он дает тебе силы и душевный накал

Для тебя это идол… Метал!

Ты приходишь в модный клуб

Ты видишь новых людей

Начинаешь с ними терки о металл-идее

Выпиваешь водки глоток

И вот нормальный человек вдруг превращается в шнурок

Ты начинаешь орать, что все кончиться плохо

Что не видишь нигде для себя перспективы

Кроме того, чтоб обдалбаться и сдохнуть,

Но подумай!

Разве нет другой альтернативы?

… ночь влажным тёплым полотенцем опускается плавно,

Открывая тебе двери в царство Морфея

Тебе снится, что тело твоё из металла,

Но, проснувшись с утра, поймёшь, что ржавеешь…

Глядя в твой измученный оскал

Я понимаю как тебя достал металл!

Штани діаметром у вічність, кілометри ланцюгів

Ти неврастеник і псих, хоча ти міг бути добрішим

Але, обравши кредо — метал — тобі нікуди не подітися

Тобі доведеться кричати, доки битися серце

Він дає тобі сили і душевне напруження

Тобі це ідол... Метал!

Ти приходиш у модний клуб

Ти бачиш нових людей

Починаєш з ними терки про метал-ідеї

Випиваєш горілки ковток

І ось нормальна людина раптом перетворюється на шнурок

Ти починаєш кричати, що все скінчитися погано

Що не бачиш ніде для себе перспективи

Крім того, щоб обдолбатися і здохнути,

Але подумай!

Хіба немає іншої альтернативи?

… ніч вологим теплим рушником опускається плавно,

Відчиняючи тобі двері в царство Морфея

Тобі сниться, що твоє тіло з металу,

Але, прокинувшись з ранку, зрозумієш, що іржавієш…

Дивлячись у твій змучений оскал

Я розумію, як тебе дістав метал!