Подожди уходить - Евгений Кемеровский

Подожди от меня уходить, подожди

Подожди, где-то там раскаленная жги.

Подожди, этой памяти срок не прошел…

Подожди, ведь тебя я когда-то нашел…

Подожди, так нельзя уходить навсегда.

Подожди, только слёзы всё та же вода.

Подожди, если можешь исправить судьбу

Подожди, я тебя никогда не пойму.

Там где ночь, пролетала над летним дождем

Мне казалось, что будем мы вечно вдвоем

Там где день, убегал невзначай в никуда

Мне казалось, что наша любовь навсегда

Там где лето, простилось на веки с тобой

Мне казалось, что будешь моею судьбой

Там где осень, вернула с долгами дожди

Подожди уходить, подожди

Подожди от меня уходить, подожди

Подожди, на мгновенье свечу ты зажги

Подожди, моё сердце не выдержит зла

Подожди, от потерь остаётся зала.

Там где ночь, пролетала над летним дождем

Мне казалось, что будем мы вечно вдвоем

Там где день, убегал невзначай в никуда

Мне казалось, что наша любовь навсегда

Там где лето, простилось на веки с тобой

Мне казалось, что будешь моею судьбой

Там где осень, вернула с долгами дожди

Подожди уходить, подожди уходить…

Там где лето, простилось на веки с тобой

Мне казалось, что будешь моею судьбой

Там где осень, вернула с долгами дожди

Подожди уходить, подожди

Почекай від мене йти, почекай

Почекай, десь там розпечена пали.

Почекай, цієї пам'яті термін не пройшов…

Почекай, адже тебе я колись знайшов…

Почекай, так не можна йти назавжди.

Почекай, тільки сльози все таки води.

Чекай, якщо можеш виправити долю

Почекай, я тебе ніколи не зрозумію.

Там де ніч, пролітали над літнім дощем

Мені здавалося, що будемо ми вічно вдвох

Там де день, тікав ненароком у нікуди

Мені здавалося, що наше кохання назавжди

Там де літо, попрощалося на віки з тобою

Мені здавалося, що будеш моєю долею

Там де осінь, повернула з боргами дощі

Почекай йти, почекай

Почекай від мене йти, почекай

Почекай, на мить свічку ти запали

Чекай, моє серце не витримає зла

Почекай, від втрат залишається зали.

Там де ніч, пролітали над літнім дощем

Мені здавалося, що будемо ми вічно вдвох

Там де день, тікав ненароком у нікуди

Мені здавалося, що наше кохання назавжди

Там де літо, попрощалося на віки з тобою

Мені здавалося, що будеш моєю долею

Там де осінь, повернула з боргами дощі

Почекай йти, почекай йти…

Там де літо, попрощалося на віки з тобою

Мені здавалося, що будеш моєю долею

Там де осінь, повернула з боргами дощі

Почекай йти, почекай