Wird es sein? - Eric Fish

Als ich auf dem Dach einst saß,

und das zähe Fleisch der blauen Taube aß,

pickte mir ein Spatz in die Hand.

Sprah zu mir «Im Zweifelsfall

kommt Hochmut vor dem Fall.

Bin ich dir nicht mehr gut genug?»

Ich mach mal lieber einen Schritt zur Seite,

raus aus dem Gleis.

Undlauf mal wieder über Stock und Steine,

denn niemand weiß, denn niemand weiß.

Wird es einst so sein,

dass ich die Sterne wirklich greifen kann?

Kann auch sein, sie sind zu heiß

und ich vrbrenn mich dran.

So mach ich lieber eine Kerze an.

Als ich auf dem Thron einst saß,

und der Thron war ganz und gar aus Glas,

fiel vom Herzen mir ein großer Stein.

Doch der Stein fiel auf den Thron.

Tausend Scherben sprachen Hohn,

Ehrgeiz und Zufriedenheit.

Ich mach mal lieber einen Schritt zur Seite,

raus aus dem Gleis.

Undlauf mal wieder über Stock und Steine,

denn niemand weiß, denn niemand weiß.

Wird es einst so sein,

dass ich die Sterne wirklich greifen kann?

Kann auch sein, sie sind zu heiß

und ich vrbrenn mich dran.

So mach ich lieber eine Kerze an.

Als ich das Versprechen gab,

so zu sein, dass ich mich selbst noch mag,

meinte ich es wohl nicht ernst genug.

Stehe so oft vor dem Fall.

Seh die Zeichen überall.

Es ist Zeit wieder hier zu sein.

Ich mach mal lieber einen Schritt zur Seite,

raus aus dem Gleis.

Undlauf mal wieder über Stock und Steine,

denn niemand weiß, denn niemand weiß.

Wird es einst so sein,

dass ich die Sterne wirklich greifen kann?

Kann auch sein, sie sind zu heiß

und ich vrbrenn mich dran.

So mach ich lieber eine Kerze an.

Коли я колись сидів на даху

і з'їв міцне м'ясо синього голуба,

мою руку клюв горобець.

Сказав мені «Коли сумніваєшся

гордість приходить до падіння.

Хіба я вже недостатньо хороший для тебе?»

Я краще зроблю крок убік

зійти з колії.

І знову бігти через пагорб і долину,

тому що ніхто не знає, тому що ніхто не знає.

Чи буде колись так

що я справді можу дотягнутися до зірок?

Також може бути, що вони занадто гарячі

і я горю.

Тому я краще запалю свічку.

Коли я колись сів на трон

і трон був повністю зі скла,

великий камінь упав з мого серця.

Але камінь упав на трон.

Тисяча осколків говорила зневажливо,

амбіції та задоволення.

Я краще зроблю крок убік

зійти з колії.

І знову бігти через пагорб і долину,

тому що ніхто не знає, тому що ніхто не знає.

Чи буде колись так

що я справді можу дотягнутися до зірок?

Також може бути, що вони занадто гарячі

і я горю.

Тому я краще запалю свічку.

Коли я дав обіцянку

бути таким, щоб я все ще подобався собі,

Я, мабуть, не досить серйозно це мав на увазі.

Так часто стикайтеся з падінням.

Побачте знаки всюди.

Пора повертатися.

Я краще зроблю крок убік

зійти з колії.

І знову бігти через пагорб і долину,

тому що ніхто не знає, тому що ніхто не знає.

Чи буде колись так

що я справді можу дотягнутися до зірок?

Також може бути, що вони занадто гарячі

і я горю.

Тому я краще запалю свічку.