Schein und Sein - Eric Fish

Die Hoffnung stirbt zuletzt

Ist tausendfach schon aufgebahrt

Woher nehmen und nicht stehlen?

So war ich nun bereit für das Wort des Propheten

Der stieg von seinem Berg, hieß mich zu ihm zu beten

Las mir das Glück aus der Hand, aus Sternen und Planeten

Die sich nur für mich bewegten

Einst hab ich gesehn

Er konnte übers Wasser gehen

Doch was ich niemals sah

Dass er sogleich versunken war

Gar mächtig ist das Wort, erst recht

Wenn man glauben will

Und Glaube lässt den Seher erblinden

So glaubte ich, tat nichts mehr als beten

Und trug all mein Hab und Gut zum Berg des Propheten

Gab lachend alles auf um die Welt zu betreten

In der nur die Glücklichen lebten

Einst hab ich gesehn

Er konnte übers Wasser gehen

Doch was ich niemals sah

Dass er sogleich versunken war

In dieser Welt des Glücks traf ich nur meines Gleichen

In Lumpen gehüllt, mit hungrigem Blick

Unser Glauber verfiel

Unsre Haare ergrauten

Von ferne ein Lachen, an das wir einst glaubten

Verschwunden der Prophet

Verzweifelt wir Beraubten, die wir so blind vertrauten

Einst hab ich gesehn

Er konnte übers Wasser gehen

Doch was ich niemals sah

Dass er sogleich ertrunken war

Надія помирає останньою

Вже викладено тисячу разів

Де взяти і не вкрасти?

Отже, я був готовий до слова пророка

Він зійшов зі своєї гори і попросив мене помолитися йому

Випусти щастя з моїх рук, з зірок і планет

Хто рухався тільки заради мене

Я колись бачив

Він міг ходити по воді

Але чого я ніколи не бачив

Щоб він одразу потонув

Слово сильне, особливо

Якщо хочеш вірити

А віра засліплює провидця

Тому я вірив, не робив нічого, крім молитви

І відніс усі мої речі на гору Пророка

Сміючись, відмовився від усього, щоб увійти в світ

Де жили лише щасливчики

Я колись бачив

Він міг ходити по воді

Але чого я ніколи не бачив

Щоб він одразу потонув

У цьому світі щастя я зустрів лише собі подібних

Загорнута в лахміття, з голодним виглядом

Наша віруюча загнила

Наше волосся посивіло

Здалеку сміху ми колись вірили

Пророк пішов

Зневірені ми, які так сліпо довіряли

Я колись бачив

Він міг ходити по воді

Але чого я ніколи не бачив

Щоб він одразу втопився