100 Jahre - Eric Fish

Sieben lange Wochen schon

Geistern wir durchs Schlaraffenland der Liebe

Gesättigt unsre Triebe —

Ausgelaugt unsre Lust

Du nagelst mich ans Kreuz des Südens

Und trägst ein Kleid aus dem Stoff

Aus dem die Träume warn

Ein Geier kreist schon über unserm Leben

Dass sich biegt und windet

Nicht mehr zusammen findet!

Denn wo die Liebe hinfällt

Da tritt sie sich auch fest

Und aus dem Rest wächst schweigen

Und aus dem Reigen unsrer frühen Tänze

Wird der letzte Walzer ganz am Ende

Gib mir 100 Jahre Zeit

Dann werde ich ein neuer Mensch

Dann mach ich mich für Dich bereit

Dann has (s?)t Du mich

Für alle Zeit

Sieben lange Wochen schon

Taumeln wir im Spinnennetz des Lebens

Versponnen alle Wege

Umsonst all die Müh

Du hörst noch immer dieses Lied

Das Dich in meine Arme trieb

Ganz kratzig schon — ein jeder Ton

Denn wo ein Wille, ist nicht immer auch ein Weg

Aber sicher ein Gebüsch

In dem man sich versteckt

Und trauernd zusieht

Wie sich der andere die Wunden leckt

Gib mir 100 Jahre Zeit …

Вже сім довгих тижнів

Давайте примари країною великої любові

Задовольняє наші інстинкти -

Вичерпали нашу хіть

Ти прибиваєш мене до Південного Хреста

І одягніть плаття з тканини

Від чого сни застерігають

Над нашим життям уже кружляє гриф

Що згинається і крутиться

Більше не знайти один одного!

Бо там, де впадає любов

Потім вона теж б’ється

А з решти виростає тиша

І з танцю наших ранніх танців

В самому кінці буде останній вальс

Дай мені 100 років

Тоді я стаю новою людиною

Тоді я приготуюся для вас

Тоді у вас (а?) мене немає

Назавжди

Вже сім довгих тижнів

Давайте хитатися в павутині життя

Всі шляхи розкручені

Всі неприємності дарма

Ви все ще чуєте цю пісню

Це привело тебе в мої обійми

Досить подряпаний — кожна нота

Бо де є воля, там не завжди є шлях

Але точно кущ

В якому ховається

І сумно дивиться

Як інший зализує свої рани

Дай мені 100 років...