Le Dévoreur - Elend

Il n’y a de citadelle imprenable que dans les livres des tacticiens

Et les murs de pierre sont aussi fragiles

Que les tresses de ta chevelure.

Lorsqu’ils surgirent innombrables, pousss par le Dvoreur

Et dj pleins du sang qu’ils allaient verser

Tu n’as pas vers une larme

Et les murs n’ont rsonn que du cri de leurs lames.

Le mot grav dans la pierre

Qui fend

Le vent captur

Porte vers les forts venir

L’histoire de ces murs,

Afin que mme les arbres pleurent et se lamentent.

Ainsi, lorsque la brume du sommeil se fait cume

La pnombre qui t’emporte

Ne pourra t’empcher de resplendir et de faire connatre

Ton nom.

Morte.

Mort.

J’tais mort et mort j’entrais ans le temple.

Le serpent, matre du soleil, gisait immobile

There are no unconquerable citadels but in tacticians' books

And the stone walls are as fragile as the braids of your hair.

When they emerged innumerable, urged forward by the devourer and filled with

blood to be shed, you did not she’d a tear

And the walls resounded only of the screams of their blades.

The word engraved in the stone

That disperses the captured wind

Carries toward forests to come

The history of these walls,

So that even the trees cry and grieve.

Thus, when the fog of sleep is made spray,

The half-light which carries you away

Will not prevent you from glowing and making your name known.

Dead.

I was dead, and dead I entered the temple.

The serpent, master of the sun, lay motionless…

Il n’y a de citadelle imrenable que dans les livres des tacticiens

Et les murs de pierre sont aussi fragiles

Que les tresses de ta chevelure.

Lorsqu'ils surgirent innombrables, pousss par le Dvoreur

Et dj pleins du sang qu’ils allaient verser

Tu n’as pavers une larme

Et les murs n’ont rsonn que du cri de leurs lames.

Le mot grav dans la pierre

Qui fend

Le vent captur

Porte vers les forts venir

L’histoire de ces murs,

Afin que mme les arbres pleurent et se lamentent.

Ainsi, lorsque la brume du sommeil se fait cume

La pnombre qui t’emporte

Ne pourra t’empcher de resplendir et de faire connatre

Тонна ном.

Morte.

Морт.

J’tais mort et mort j’entrais ans le temple.

Le serpent, matre du soleil, gisait immobile

Немає нездоланних цитаделей, крім тактичних книг

А кам’яні стіни такі ж крихкі, як коси твого волосся.

Коли їх з’явилася незліченна кількість, поглинані пожирачем і наповнені

кров, щоб пролитися, ти не робила сльози

І стіни лунали лише від криків їхніх лез.

Слово, вигравіруване на камені

Це розганяє захоплений вітер

Веде до майбутніх лісів

Історія цих стін,

Так що навіть дерева плачуть і сумують.

Таким чином, коли туман сну розпорошується,

Напівсвітло, яке відносить тебе

Не завадить вам сяяти і робити своє ім'я відомим.

Мертвий.

Я був мертвий, і мертвий увійшов у храм.

Змій, володар сонця, лежав нерухомо…