Dancing Under The Closed Eyes Of Paradise - Elend

O mortis secretum, ubi finis nervorum?

O funeris algor, ubi sonus somniorum?

The insane wine of the night misled my soul

At the confluence of dream and of pain…

We dance under the closed eyes of paradise,

And our eyes tear the insane space

of the light.

Saltemus sub oculis coniventibus paradisi!

The voilence of the winter moon

spreads a mantle

Of cold icy pain over my petrified landscape.

Seized by the freezing frosts

of the diabolic winter,

Our hearts breathe the winds of sadness.

Saliamus, saliamus aeterno,

Saltemus, saltatum mortis!

Saliamus, saliamus!

But what is in my heart can only be read

by the winds

That gathered my words of pain.

The veil of the nigth falls at your feet

Revealing the views of the fiery sky.

Kyrie eleison.

The gentle sapphirian night wrapped me in its maternal warmth

And her hair, studded with stars,

had a scent of sensuality

As I lay embraced in her sweet caress.

How tender is the nigth

in her amorous delights.

Where are the flowers I gave you, my love?

The amaranth, the rose and the lily.

Buried within the glacial vault

of my thoughts,

Take from me this fading breath,

Enfold me in your veil of darkness

To celebrate the reign of black eternal night.

And in the snows, glittering

in the cold fragile moonlight,

Appeared the incandescent flowers…

The blood of angels,

Said one of our round.

Our blood.

We dance…

…and the blowing of the winds is our only music,

We dance.

O mortis secretum, ubi finis nervorum?

O funeris algor, ubi sonus somniorum?

Божевільне вино ночі ввело мою душу в оману

На стику сну та болю…

Ми танцюємо під закритими очима раю,

І наші очі розривають божевільний простір

від світла.

Saltemus sub oculis coniventibus paradisi!

Буйність зимового місяця

простягає мантію

Холодного крижаного болю над моїм скам’янілим краєвидом.

Охоплені морозними морозами

диявольської зими,

Наші серця дихають вітрами смутку.

Saliamus, saliamus aeterno,

Saltemus, saltatum mortis!

Саліамус, саліамус!

Але те, що в моєму серці, можна лише прочитати

вітрами

Це зібрало мої слова болю.

Завіса ночі спадає до ваших ніг

Відкриття краєвидів вогняного неба.

Кірі Елейсон.

Ніжна сапфірова ніч огорнула мене своїм материнським теплом

І її волосся, всіяне зірками,

мав запах чуттєвості

Коли я лежав, обійнятий її солодкі ласки.

Як ніжна ніч

у її любовних захопленнях.

Де квіти, які я подарував тобі, моя люба?

Амарант, троянда і лілія.

Похований у льодовиковому склепі

моїх думок,

Забери від мене це згасаючий подих,

Огорніть мене своєю завісою темряви

Щоб святкувати панування чорної вічної ночі.

І в снігах, виблискуючи

в холодному тендітному місячному світлі,

З’явилися розжарені квіти…

кров ангелів,

Сказав один із нашого раунду.

Наша кров.

Ми танцюємо…

...і подув вітрів - це єдина наша музика,

Ми танцюємо.