Tužne Pjesme - Elemental

Shot:

Dizali su revoluciju s osmjehom na licu

Pustili su kosu, otkrili su LSD i maricu

Pjevali o miru, s Titom nesvrstano stajali, po

Nacionalnoj osnovi nisu se razdvajali, lako

Bilo je bit filozof u studentskoj kantini

Umjetnik bez kinte i muzičar u sredini di su

Stvari kolko-tolko išle, država di štima, lako

Bilo je bit student u sedamdesetima — moji

Starci — lako su pronašli prvi posao, s

Diplomom u ruci na burzu niko nije išao

Živilo se dobro u tom partijskom sistemu, Goli

Otok se ne spominjao, mijenjalo se temu

Studentarija čupava po diplomi se zaposlila

Sigurnu plaču kući redovno donosila, a

Udruženi rad znao davat je stanove, onda

Lako je bilo imat velike planove

Savit svoje gnijezdo, bit opušten, bez tenzija

Bacit sidro u firmi, u OOURu do penzija se

Ostajalo — cijeli život za istim stolom

Tad se nije činilo sve samo folom, jeftinim

Trikom, nikom nije falilo za hranu

Bili su sretni u svom malom stanu

Siguran posao, staž i penzija, začas lako

Bilo se odlučit da dobiju nas

Više ništa nije isto, nema sigurnoga puta

Nema izravnoga leta do zvijezda u bolje sutra

Crno bijeli svijet iz snova sad je svijet u boji

Al predaleko stoji, kao da i ne postoji…

Više nema ga, nema ga, nema ga, nema ga…

Shot:

A danas — danas su

Druga vremena, dosta se toga promijenilo, mi smo

Odrasli već a još nam uvijek nije krenulo

Poslova nema, svi se snalaze kak znaju, ili

Sjede na burzi il za vezu mito daju

U podstanarskom odnosu sa plaćom na ruke, bez

Ikakve sigurnosti i glavom punom zbrke, danas

Premija je imat — pos’o na neodređeno

Taj koji će dat' staž i socijalno sređeno, tog

Nema više, danas druga su vremena, a

Ne bi se reklo da smo generacija lijena, mi smo

Spremni na rad, polomit se ako treba

Naučili od staraca da novci ne padaju s neba

Remi:

Prošlost nam se smiješi umornim očima

A u zraku miriše nostalgija

Nema Blata nema Zvečke, vjetar je zameo sve

Naši starci barem žive uz uspomene

Pioniri su prošlost, studenti su odrasli

A crveni jugo više nikog ne vozi

Dinari su nestali, radnici u penziji

Ostaje nam nada u dan koji dolazi

Nada je kurva, san je promijenila…

Više nema ga, nema ga nema ga nema ga…

Постріл:

Вони підняли революцію з посмішкою на обличчі

Вони розпустили волосся, виявили ЛСД і маріку

Вони співали про мир, стояли з Тіто в безладді, після

Національні бази відокремилися нелегко

Він був основним філософом у студентській їдальні

Художник без грошей і музикант посередині

Справи йшли так швидко, як могли, стан був хороший, легкий

Це було студентство у сімдесятих – моє

Старі люди – вони легко знайшли свою першу роботу, с

На біржу з дипломом на руках ніхто не ходив

Жилося добре в тій партійній системі, Голі

Острів не згадувався, тема змінилася

Після закінчення навчання студента взяли на роботу

Вона регулярно приносила додому надійну зарплату, а

Тоді «Об’єднана праця» знала, як віддати їй квартири

Легко було мати великі плани

Зігніть гніздо, будьте розслаблені, без напруги

Кинути якір в фірму, в ОУР до пенсії

Решта - все життя за одним столом

Тоді це все не здавалося фолом, дешевим

Трюк, нікому не бракувало їжі

Вони були щасливі в своїй маленькій квартирі

Безпечна робота, стаж і вихід на пенсію, легко в одну мить

Було вирішено взяти нас

Більше нічого не буває, безпечного шляху немає

Прямого польоту до зірок для кращого завтра не існує

Чорно-білий світ мрій тепер є кольоровим

Але воно стоїть занадто далеко, ніби його навіть не існує…

Він пішов, він пішов, він пішов, він пішов…

Постріл:

І сьогодні – сьогодні вони є

Іншим часом багато що змінилося, ми

Вже дорослі, а ми ще не почали

Роботи немає, кожен справляється як вміє, або

Вони сидять на біржі або дають хабарі за стосунки

В орендних відносинах із зарплатою на руках, без

Будь-яка безпека і голова, повна плутанини, сьогодні

Премія – мати – працювати безстроково

Той, хто дасть інтернатуру і соцзамовлення, той

Ні більше, сьогодні інші часи, а

Ви не скажете, що ми ледаче покоління, ми є

Готовий до роботи, при необхідності ламаємо

Від старших дізнався, що гроші з неба не падають

рамі:

Минуле посміхається нам втомленими очима

А повітря пахне ностальгією

Ні Блато, ні Брязкальця, вітер все розвіяв

Наші старші принаймні живуть спогадами

Піонери – це минуле, учні – дорослі

А червоне юго вже нікого не водить

Динарів немає, робітники пенсіонери

Нам залишається надія на наступний день

Надія - повія, мрія змінилася...

Він пішов, він пішов, він пішов…