Iz Dana U Dan - Elemental

Kol’ko nisko idemo, moze li uopce nize

Mozda nam se dig’o zanos, al' standard nam se ne dize

Dani ponosa i slave i minusa na tekucem

Mi ne zivimo, mi prezivljavamo

Sta ostavljamo nasem buducem narastaju

Dugove, racune, rate kredita nas guse

A nemamo ni kune

Kombiniramo kako odgodit' placanje, bar za desetak dana

Jebo zivot kad na karticu se kupuje hrana

Di smo sad, stara stednja se otopila

Osla na ono bitno, pojela se i popila

Bez svega smo ostali, prenaglo nas je pogodilo

Ko uopce zna sto se to prek' noci dogodilo

Koga da pitam, brate

Ko ce mi dat' odgovore

Reci bilo sta osim

Da je moglo biti gore

Sve te tisuce, hiljadarke, konjanici i rudari

Stavljali davno na stranu, za neki san da se ostvari

Nestali u brojkama, brojke ko snijeg okopnile

Dok mi smo prezivljavali, zivotne stvari poskupile

I di smo sad

Napokon mirni, napokon slobodni, napokon u svojoj drzavi

Al' sad smo siromasni

Dali smo svoje snove za ovu zemlju i nije nam zao

Al' usput se nasao domoljub veci od nas

Pa pokrao sav visak

Radili, al' nisu nas cijenili

Mjesecima cekali da plate trud sto smo ulozili

Di smo sad, opet sve ispocetka

Za kol’ko nisko idemo, od ponedeljka do petka

Kol’ko danas vrijedi nas rad

Imali smo, sad nemamo, di smo sad?

Samo zivimo iz dana u dan

I svaki san davno nestao je izbrisan

Koga da pitam, brate

Ko ce mi dat' odgovore

Reci bilo sta osim da je moglo biti gore

I di smo sad?

Jos cekamo bolje sutra

Mozda naivno se nadamo istim stvarima

Dok iznutra cijeli sistem zakazuje

Nema pravde da nas stiti

Nema postene vlasti, sve sami konvertiti

Obecanja su jeftina a zivot je tako skup

Pa su uzor kriminalci, sta ces, nije narod glup

Hoce standard, hoce lovu, hoce zivit', hoce sve

A to cekaju i cekaju, i cekaju i popizde

Jer nema smisla, rezije su visoke

Minus je preduboko

Sve to traje predugo, narod puk’o

Jedni kukaju sto jucer bilo bolje neg' danas

Drugi divljaju, galame dok ih puca nacionalni zanos

I pitam te, pitam te di smo sad

Dalje radimo na crno ispod cijene, al' do kad

Ko ce vratit' dostojanstvo, ko ce platit' punu cijenu

Dat' nam tol’ko kol’ko vrijedimo

Da stvari jednom krenu

Vise gubimo strpljenje, samo brojimo probleme

Sve sto imali smo nemamo, i tesko nam je breme

Pa na kraju svatko zapita se

Kolko nisko spao sam

Pa kako onda ostat' ponosan

Samo zivimo iz dana u dan

I svaki san davno nestao je izbrisan

Koga da pitam, brate

Ko ce mi dat' odgovore

Reci bilo sta osim da je moglo biti gore

I reci mi da smo mogli promijeniti svijet

(reci mi, molim te)

I da ce djeca sto dolaze imat' nasljedje za ponijet'

I reci mi da nismo sve dobro unistili

I da cu moci

Mirno spavati.

od savjesti

Reci mi da mozemo izgraditi, da nije prekasno

I ako zakazem daj mi snage, stvorit' nesto prekrasno

I vec sutra volio bih otvorit' oci, pa da budem zahvalan

Al' ne mogu pa stisnem zube, i hodam iz dana u dan

Чим нижче ми опускаємося, тим нижче ми опускаємося

Ми можемо бути в захваті, але наш стандарт не підвищується

Дні гордості і слави і мінуси на течії

Ми не живемо, ми виживаємо

Те, що ми залишаємо для нашого майбутнього зростання

Борги, рахунки, розстрочки по кредитах нас душать

А в нас немає ні копійки

Поєднуємо, як відкласти платіж, хоча б на десять днів

До біса життя, коли ти купуєш їжу на картку

Там, де ми зараз, старі заощадження розтанули

Вона покладалася на найнеобхідніше, їла й пила

Ми залишилися без усього, це нас дуже швидко вдарило

Хто знає, що сталося за ніч

Коли питати, брате

Хто дасть мені відповіді

Скажіть будь-що, крім

Що могло бути гірше

Усі ті тисячі, тисячі вершників і шахтарів

Давно відкласти, щоб якась мрія здійснилася

Зникли в цифрах, цифри капали, як сніг

Поки ми виживали, все дорожчало

І де ми зараз

Нарешті мирний, нарешті вільний, нарешті у своїй державі

Але тепер ми бідні

Ми віддали свої мрії за цю країну і не шкодуємо

Але по дорозі знайшовся патріот, більший за нас

Так він викрав весь маятник

Ми працювали, але вони нас не цінували

Ми місяцями чекали, щоб заплатити за вкладені зусилля

Там, де ми зараз, знову

Як низько ми опускаємося з понеділка по п’ятницю?

Скільки коштує наша робота сьогодні

Були, тепер ні, де ми зараз?

Ми просто живемо день у день

І кожна давно минула мрія стерта

Коли питати, брате

Хто дасть мені відповіді

Кажіть що завгодно, крім того, що могло бути гірше

І де ми зараз?

Ми все ще чекаємо на краще завтра

Можливо, ми наївно сподіваємося на те саме

При цьому всередині вся система виходить з ладу

Немає справедливості, щоб захистити нас

Немає чесної влади, всі самі переходять

Обіцянки дешеві, а життя таке дороге

Тож зразки для наслідування – злочинці, що поробиш, народ не дурний

Він хоче стандарту, хоче грошей, хоче жити, хоче всього

І вони чекають і чекають, і вони чекають і злиться

Бо це не має сенсу, комунальні послуги високі

Мінус занадто глибокий

Це все тривало, люди розійшлися

Дехто скиглить, що вчора було краще, ніж сьогодні

Інші дичають, кричать, коли їх розстрілює національний ентузіазм

І я вас питаю, я вас питаю, де ми зараз

Ми продовжуємо працювати нелегально нижче собівартості, але до тих пір

Хто відновить гідність, хто заплатить повну ціну

Дайте нам стільки, скільки ми варті

Нехай справи йдуть один раз

Ми втрачаємо більше терпіння, ми просто рахуємо проблеми

У нас не все, що було, і це для нас важкий тягар

Тож зрештою всі дивувалися

Як низько я спав

Тож як залишатися гордим

Ми просто живемо день у день

І кожна давно минула мрія стерта

Коли питати, брате

Хто дасть мені відповіді

Кажіть що завгодно, крім того, що могло бути гірше

І скажи мені, що ми могли змінити світ

(скажи мені будь-ласка)

І що діти, які прийдуть, матимуть «спадщину, яку потрібно взяти»

І скажи мені, що ми не все добре знищили

І я можу

Спати добре.

совісті

Скажіть, ми можемо будувати, ще не пізно

А якщо я розкладу, дай мені сили, створи щось прекрасне

А завтра я хотів би відкрити очі, щоб бути вдячним

Але я не можу, тому стискаю зуби, і ходжу день у день