Pod Pritiskom - Elemental

Remi:

Popuštam pod pritiskom ko sito puno pijeska

Samljevena stvarnošću ponekad sam bijesna

Na svijet i pijune, ja sam seljak bez bune

Buntovna kraljica drame bez zlatne krune

Balansiram na niti lucida i ludila

Držim glavu nad vodom da ne bi potonula

Problemi se nakote, dok si rekao keks

Nosim radnu knjižicu, doma sam spremila indeks

Objesila diplomu i ušutkala mamu

S pozitivom u duši nadam se novome danu

I živim pod naponom, znam, tako mora bit

Kad bi bar bilo garancije da me neće dokrajčit

Kod nas -se ne cijene- oni što stvaraju

Cijene se oni što gutaju i prilagođavaju

U očaju nad time, patetično se smijem

Ratujem sa očekivanjima svoje okoline

Lupam glavom u zid što drži me u reštu

Trčim na pokretnoj traci i ostajem u mjestu

Mogu jurit za uspjehom al taj vlak neću stić

Sve dok u glavi ne napravim switch

Spustim pogled i ne vidim dno

Al guram dalje, guram dalje…

Dignem pogled i nevidim nebo

Al guram dalje, guram dalje

Čini mi se, mijenjam se, netko novi postajem

Dignem pogled i nasmijem se…

I guram dalje, guram dalje

Shot:

Napravi ovo do tad, promijeni ovdje ovo tu

Donesi to do tamo sad usput prebaci ono u…

Do kada to sve to treba?

e pa trebalo je jučer!

Pa ti radi radi svaki dan ujutro do navečer

I tako cijeli mjesec, pitam se dal mi to treba

Stvarno zašto novci nikad ne padaju s neba

Jer navečer sam za ništa, ujutro teško budim se

Kad ću ak' ne sad, dok još je snage, zato trudim se

Popuštam pod pritiskom al ne dam da me slomi

Zato kažem sebi stisni zube, radi, radi čkomi

Ili op ili trop a taj si trop nemrem dopustit

Skupo sad bi bilo samo klonut glavu spustit

Pa kroz sito i rešeto dam da navlače me na sve strane

Postoji li taj trenutak kad odjednom sve to stane

Bijesan sâm na sebe — što dam da me razjebe

I često stanem pitam se dal za sve ima potrebe

Remi:

Jebe me to što bih trebala bit zrela

Zrelost voli kompromis, a njega ne bih htjela

I prokleto je to što nemam želudac za mulce

A moram se smješkat svima što mi idu na živce

Kad ih pošaljem kvragu, ispadnem bezobrazna

Jer sam svima draža draga, pitoma i mazna

Okrivljujem svoju nervozu na PMS

Psujem državu i život, lako gubim zdravu svijest

Gutam gluposti i trudim se sve okrenut na šalu

Čekam dan da mi dozlogrdi glumiti budalu

Розіграш:

Я піддаюся під тиском, як сито, повне піску

Враховуючи реальність, я іноді злий

Світу і пішакам я селянин без бунту

Бунтарська королева драми без золотої корони

Я балансую на нитках ясності й божевілля

Я тримаю голову над водою, щоб вона не потонула

Проблеми виникли, як ви сказали бісквіт

Ношу трудову книжку, індекс зберіг вдома

Вона повісила диплом і замовкла маму

З позитивом у душі сподіваюся на новий день

А я живу під напругою, знаю, так має бути

Якби тільки була гарантія, що він мене не прикончить

У нас – не цінують тих, хто творить

Цінують тих, хто ковтає і адаптується

У розпачі через це я пафосно сміюся

Я воюю з очікуваннями свого оточення

Я б’юся головою об стіну, яка мене стримує

Я біжу на біговій доріжці і залишаюся на місці

Я можу гнатися за успіхом, але я не встигну на цей потяг

Поки я не зроблю перемикання в голові

Я дивлюся вниз і не бачу дна

Ал штовхає, тисне далі…

Я дивлюся вгору і бачу небо

Але я наполягаю, я тисну

Мені здається, я змінююсь, я стаю кимось новим

Я дивлюсь і сміюся…

І я тисну, тисну далі

Постріл:

Зробіть це до тих пір, змініть це тут

Принесіть його туди зараз, до речі, перенесіть його на…

Скільки часу це займає?

ну це було вчора!

Ну ти працюєш щоранку до вечора

І так цілий місяць думаю, чи мені це потрібно

Справді, чому гроші ніколи не падають з неба

Бо ввечері я ні за що, вранці важко прокидаюся

Коли я зараз не йду, поки я ще сильний, тому я намагаюся

Я піддаюся тиску, але не дозволяю йому зламати мене

Тому я кажу собі стиснути зуби, працювати, працювати

Або оп, або троп, і я не можу дозволити собі цей троп

Тепер просто опустити голову було б дорого

Тож крізь сито й решето я дозволив їм тягнути мене на всі боки

Чи буває момент, коли раптом все припиняється

Я в гніві на себе - що я даю, щоб мене трахнути

І я часто перестаю замислюватися, чи у всьому є потреба

Розіграш:

Трахни мене, я повинен бути зрілим

Зрілість любить компроміси, а я б цього не хотів

І, блін, я не маю шлунка для малюків

І я маю посміхатися всім, хто чинить мені нерви

Коли я посилаю їх до біса, я виявляюся грубим

Бо я люблю всіх рідних, ручних і гладких

Я списую свою нервозність на ПМС

Проклинаю державу і життя, легко втрачаю розум

Я ковтаю дурниці і намагаюся все перетворити на жарт

Я чекаю дня, щоб втомитися прикидатися дурнем