В темноте - Дом Ветров

Который день идет дождь — вода на окнах,

Но в хороводе ночей

Она приходит туда, где закрывают свет

Стекла больших площадей

Она строга, словно сталь, — в броне из черного шелка,

А в кармане — огонь.

Она дождется его, но только

Они вместе не поедут домой…

Он выйдет из дому в семь, потом немного в такси

Потом немного пешком.

Но если мне не веришь — спроси, он, хоть убей, не знает,

Где ее дом.

Он — молчалив и безумен, этот странный поэт

Что вечерами день ото дня

Глазами, не выносящими солнечный свет

он ищет ее, как и я…

Який день іде дощ — вода на вікнах,

Але в хороводе ночей

Вона приходить туди, де закривають світло

Скло великих площ

Вона строга, наче сталь, в броні з чорного шовку,

А в кишені — вогонь.

Вона дочекається його, але тільки

Вони разом не поїдуть додому…

Він вийде з будинку в сім, потім трохи в таксі

Потім трохи пішки.

Але якщо мені не віриш — запитай, він, хоч убий, не знає,

Де її будинок.

Він — мовчазний і божевільний, цей дивний поет

Що вечорами день у день

Очима, що не виносять сонячне світло

він шукає її, як і я...