Пираты Карибского моря - Дом Ветров

Там, где вата облаков лижет золото песка,

Стаи белых парусов — это порт, за ним земля.

Там павлинов дикий крик льется песней соловья,

Но этот дивный материк не увидим ты и я.

То обитель для людей — нам туда заказан путь,

Тем, кто волей не своей был ко дну отправлен в путь.

И я отдал бы свою жизнь за ткань лазурную небес,

Но рваный парус, черный флаг, а смерть обходит нас окрест.

Встань, встань солёной стеной

За спиной ветер и крики чаек

Хэй, экипаж, за мной

Нас опять земля встречает!

Вот рассеялся туман, неизбежен абордаж.

Эй, смелей же!

Капитан, их корабль будет наш!

Флаг торговый на корме, трюмы полнятся вином.

Джонни!

Сид, готовь заряд, мы опустим их на дно!

Встань, встань солёной стеной

За спиной ветер и крики чаек

Хэй, экипаж, за мной

Нас опять земля встречает!

Там, де вата хмар лиже золото піску,

Зграї білих вітрил — це порт, за ним земля.

Там павичів дикий крик ллється піснею солов'я,

Але цей дивний материк не побачимо ти і я.

То обитель для людей — нам туди замовлено шлях,

Тим, хто волею не своєю був до дна відправлений у шлях.

І я віддав би своє життя за тканину блакитну небес,

Але рване вітрило, чорний прапор, а смерть обходить нас навкруги.

Устань, устань солоною стіною

За спиною вітер і крики чайок

Хей, екіпаж, за мною

Нас знову земля зустрічає!

Ось розвіявся туман, неминучий абордаж.

Гей, сміливіший же!

Капітане, їхній корабель буде наш!

Прапор торговий на кормі, трюми повні вином.

Джонні!

Сід, готуй заряд, ми опустимо їх на дно!

Устань, устань солоною стіною

За спиною вітер і крики чайок

Хей, екіпаж, за мною

Нас знову земля зустрічає!