В комнате пустой - Дмитрий Колдун

Разбитые тени лежат на полу,

Спрошу еле слышно: ну почему?

Ответа не будет ни мне, ни тебе,

Здесь каждый свободен, соврём судьбе.

Припев:

В комнате пустой не надо света, я в руках твоих,

Медленно танцуем на краю Вселенной,

В комнате пустой остыли звёзды, в небе для двоих,

Даже поцелуй зажечь не сможет их.

Случайная встреча и я тоже рад,

Но знаешь не будет пути назад,

Обычных вопросов несложный маршрут,

Минуты о прошлом в груди замрут.

Припев:

В комнате пустой не надо света, я в руках твоих,

Медленно танцуем на краю Вселенной,

В комнате пустой остыли звёзды, в небе для двоих,

Даже поцелуй зажечь не сможет их.

Соло.

В комнате пустой остыли звёзды, в небе для двоих,

Даже поцелуй зажечь не сможет их.

Даже поцелуй зажечь не сможет их.

Розбиті тіні лежать на підлозі,

Запитаю ледве чути: ну чому?

Відповіді не буде ні мені, ні тобі,

Тут кожен вільний, збрешемо долі.

Приспів:

У кімнаті порожній не треба світла, я в руках твоїх,

Повільно танцюємо на краю Всесвіту,

У кімнаті порожній остигли зірки, в небі для двох,

Навіть поцілунок запалити не зможе їх.

Випадкова зустріч і я теж радий,

Але знаєш не буде шляху назад,

Звичайних питань нескладний маршрут,

Хвилини про минулого в груди замруть.

Приспів:

У кімнаті порожній не треба світла, я в руках твоїх,

Повільно танцюємо на краю Всесвіту,

У кімнаті порожній остигли зірки, в небі для двох,

Навіть поцілунок запалити не зможе їх.

Соло.

У кімнаті порожній остигли зірки, в небі для двох,

Навіть поцілунок запалити не зможе їх.

Навіть поцілунок запалити не зможе їх.