Почему - Дмитрий Колдун

Почему ты от меня ушла не просто, а к нему?

Я никогда тебя, наверно, не пойму.

Ведь ты всегда права.

Почему тебе счастливой быть, а мне быть одному —

И знать, что больше я тебя не обниму;

но я сам виноват.

Почему ты не со мной, почему;

И зачем тебя я отдал ему?

Без тебя, во сне я и наяву

Вижу только беспросветную тьму;

ну почему?

Почему я отдаю тех, с кем быть надо самому,

Себя сажая в добровольную тюрьму из одиночества?

Почему в разбитых чувствах, я не верю никому —

И подпускать людей: ни к сердцу, ни к уму уже не хочется

Почему ты не со мной, почему;

И зачем тебя я отдал ему?

Без тебя, во сне я и наяву

Вижу только беспросветную тьму;

почему?

Почему ты не со мной, почему;

И зачем тебя я отдал ему?

Без тебя, во сне я и наяву

Вижу только беспросветную тьму;

ну почему?

Почему ты не со мной, почему;

И зачем тебя я отдал ему?

Без тебя, во сне я и наяву

Вижу только беспросветную тьму;

почему?

Почему ты не со мной, почему;

И зачем тебя я отдал ему?

Без тебя, во сне я и наяву

Вижу только беспросветную тьму;

ну почему?

Чому ти від мене пішла не просто, а до нього?

Я ніколи тебе, мабуть, не зрозумію.

Адже ти завжди маєш рацію.

Чому тобі щасливою бути, а мені бути одному

І знати, що більше я тебе не обійму;

але я сам винен.

Чому ти не зі мною, чому;

І навіщо тебе я віддав йому?

Без тебе, усні я і наяву

Бачу лише безпросвітну пітьму;

Ну чому?

Чому я віддаю тих, з ким бути треба самому,

Себе саджаючи в добровільну в'язницю з самотності?

Чому в розбитих почуттях, я не вірю нікому

І підпускати людей: ні до серця, ні до розуму вже не хочеться.

Чому ти не зі мною, чому;

І навіщо тебе я віддав йому?

Без тебе, усні я і наяву

Бачу лише безпросвітну пітьму;

чому?

Чому ти не зі мною, чому;

І навіщо тебе я віддав йому?

Без тебе, усні я і наяву

Бачу лише безпросвітну пітьму;

Ну чому?

Чому ти не зі мною, чому;

І навіщо тебе я віддав йому?

Без тебе, усні я і наяву

Бачу лише безпросвітну пітьму;

чому?

Чому ти не зі мною, чому;

І навіщо тебе я віддав йому?

Без тебе, усні я і наяву

Бачу лише безпросвітну пітьму;

Ну чому?