Под дождем - Дмитрий Колдун

Опять прячешь свои слова, прячешь свои глаза,

Что мне еще сказать, молчать?

Узнать под проливным дождем,

Может, спасенье в нем, выход с тобой найдем?

Под дождем подождем.

С неба по каплям мы любовь соберем.

Под дождем мы вдвоем

Можем остаться навсегда, под дождем.

Шептать, стоя лицом к стене,

Чувствуя на спине взгляд твой, как во сне.

На дне видней, что между нами дождь,

Ты ничего не ждешь, вдаль от меня уйдешь.

Под дождем подождем.

С неба по каплям мы любовь соберем.

Под дождем мы вдвоем

Можем остаться навсегда.

Под дождем мы вдвоем

Можем остаться навсегда под дождем.

Знову ховаєш свої слова, ховаєш свої очі,

Що мені ще сказати, мовчати?

Дізнатися під зливою,

Може, порятунок у ньому, вихід із тобою знайдемо?

Під дощем зачекаємо.

З неба по краплях ми кохання зберемо.

Під дощем ми удвох

Можемо залишитись назавжди, під дощем.

Шептати, стоячи обличчям до стіни,

Відчуваючи на спині твій погляд, як уві сні.

На дні видно, що між нами дощ,

Ти нічого не чекаєш, вдалину від мене втечеш.

Під дощем зачекаємо.

З неба по краплях ми кохання зберемо.

Під дощем ми удвох

Можемо залишитись назавжди.

Під дощем ми удвох

Можемо залишитись назавжди під дощем.