Поезд - Дмитрий Колдун

В тёмном купе, в тёплом пальто спит пассажир.

Он строит план, как обмануть призрачный мир.

В старых руках новый билет в новую жизнь.

С каждым бывает так хоть раз.

С каждым бывает, знаешь…

Припев:

Пусть жизнь словно поезд несется,

Нигде не давая сойти.

Пусть пьяный попутчик смеется,

Исчезнет что еще в пути.

Сорван стоп-кран, он ни к чему;

как ни крути —

Не удержать жизни своей локомотив.

Нет расписаний, если сойдешь — то на ходу!

Может и я, однажды так;

может и я, однажды…

Припев:

Пусть жизнь словно поезд несется,

Нигде не давая сойти.

Пусть пьяный попутчик смеется,

Исчезнет что еще в пути.

Пусть жизнь словно поезд несется,

Нигде не давая сойти.

Пусть пьяный попутчик смеется,

Исчезнет что еще в пути.

Пусть жизнь словно поезд несется,

Нигде не давая сойти.

Пусть пьяный попутчик смеется,

Исчезнет что еще в пути.

У темному купе, в теплому пальті спить пасажир.

Він будує план, як обдурити примарний світ.

У старих руках новий квиток у нове життя.

З кожним буває так хоч раз.

З кожним буває, знаєш…

Приспів:

Нехай життя немов поїзд мчить,

Ніде не даючи зійти.

Нехай п'яний попутник сміється,

Зникне що ще в дорозі.

Зірваний стоп-кран, він ні до чого;

як не крути -

Не утримати життя свого локомотив.

Немає розкладів, якщо зійдеш — то на ходу!

Може й я, якось так;

може і я, одного разу…

Приспів:

Нехай життя немов поїзд мчить,

Ніде не даючи зійти.

Нехай п'яний попутник сміється,

Зникне що ще в дорозі.

Нехай життя немов поїзд мчить,

Ніде не даючи зійти.

Нехай п'яний попутник сміється,

Зникне що ще в дорозі.

Нехай життя немов поїзд мчить,

Ніде не даючи зійти.

Нехай п'яний попутник сміється,

Зникне що ще в дорозі.