Не моя вина - Дмитрий Колдун

Я делаю шаг, — шаг, чтобы уйти.

Но снова к тебе спешат все пути.

Я выбросил флаг, — флаг, белый как день.

Нам больше теперь никак и нигде.

Припев:

Не моя вина что ты достала до дна,

Нарисовала пожар и потушила сама.

Не моя вина, что ты хотела меня узнать.

Не моя вина что ты достала до дна,

Но только в небе, у звезд теперь твои имена.

Кто-то будет лучше, только это уже не я.

Над пропасть слов я строю мосты.

Но, всё или ничего хочешь ты.

Припев:

Не моя вина что ты достала до дна,

Нарисовала пожар и потушила сама.

Не моя вина, что ты хотела меня узнать.

Не моя вина что ты достала до дна,

Но только в небе, у звезд теперь твои имена.

Кто-то будет лучше, только это уже не я.

Не моя вина что ты достала до дна.

Не моя вина, что ты хотела меня.

Не моя вина что ты достала до дна,

Но только в небе, у звезд теперь твои имена.

Кто-то будет лучше, только это уже не я.

Кто-то будет лучше, только это уже не я.

Я роблю крок, крок, щоб піти.

Але знову до тебе поспішають усі шляхи.

Я викинув прапор, прапор, білий як день.

Нам більше тепер ніяк і ніде.

Приспів:

Не моя вина що ти дістала до дна,

Намалювала пожежу і загасили сама.

Не моя вина, що ти хотіла мене дізнатися.

Не моя вина що ти дістала до дна,

Але тільки в небі, у зірок тепер твої імена.

Хтось буде кращим, тільки це вже не я.

Над прірвою слів я будую мости.

Але все чи нічого хочеш ти.

Приспів:

Не моя вина що ти дістала до дна,

Намалювала пожежу і загасили сама.

Не моя вина, що ти хотіла мене дізнатися.

Не моя вина що ти дістала до дна,

Але тільки в небі, у зірок тепер твої імена.

Хтось буде кращим, тільки це вже не я.

Не моя вина що ти дістала до дна.

Не моя вина, що ти хотіла мене.

Не моя вина що ти дістала до дна,

Але тільки в небі, у зірок тепер твої імена.

Хтось буде кращим, тільки це вже не я.

Хтось буде кращим, тільки це вже не я.