Манекен - Дмитрий Колдун

В который раз наступит утро.

Холодный, горький чай.

И надо дальше верить в чудо.

И в счастье верить, но снова не дает печаль.

Я на цепи и загнан в угол, и не спасет курить.

Я выбрал сам: идти по кругу, за ней бежать, её любить.

Припев:

Зачем, зачем, зачем, всё так невыносимо.

Я просто манекен, в глазах её красивых.

Зачем, скажи тогда, за ней бегу по краю?

Её любовь — игра, жестокая такая!

Так больно жжёт под тонкой курткой;

В неделю 8 дней, я говорю с гудками в трубке,

И изучаю штрихкоды проливных дождей.

Уносят рельсы безмятежно в чужие города.

Я все забыть смогу, конечно, но не её и никогда!

Припев:

Зачем, зачем, зачем, всё так невыносимо.

Я просто манекен, в глазах её красивых.

Зачем, скажи тогда, за ней бегу по краю?

Её любовь — игра, жестокая такая!

Пустые небеса!

Может быть,

Когда-нибудь и будут вместе наши души.

Все мысли без тебя!

А пока, просто беги.

Зачем, зачем, зачем…

Я просто манекен…

Припев:

Зачем, зачем, зачем, всё так невыносимо.

Я просто манекен, в глазах её красивых.

Зачем, скажи тогда, за ней бегу по краю?

Её любовь — игра, жестокая такая!

Вкотре настане ранок.

Холодний, гіркий чай.

І треба далі вірити в диво.

І в щастя вірити, але знову не дає смуток.

Я на ланцюги і загнаний в кут, і не врятує курити.

Я вибрав сам: йти по колу, за ним бігти, її любити.

Приспів:

Навіщо, навіщо, навіщо все так нестерпно.

Я просто манекен, в очах її красивих.

Навіщо, скажи тоді, за нею біжу по краю?

Її любов - гра, жорстока така!

Так боляче палить під тонкою курткою;

У тиждень 8 днів, я говорю з гудками в трубці,

І вивчаю штрих-коди злив.

Забирають рейки безтурботно в чужі міста.

Я все забути зможу, звичайно, але не її і ніколи!

Приспів:

Навіщо, навіщо, навіщо все так нестерпно.

Я просто манекен, в очах її красивих.

Навіщо, скажи тоді, за нею біжу по краю?

Її любов - гра, жорстока така!

Порожні небеса!

Може бути,

Коли-небудь і будуть разом наші душі.

Усі думки без тебе!

А поки що, просто біжи.

Навіщо, навіщо, навіщо?

Я просто манекен ...

Приспів:

Навіщо, навіщо, навіщо все так нестерпно.

Я просто манекен, в очах її красивих.

Навіщо, скажи тоді, за нею біжу по краю?

Її любов - гра, жорстока така!