Мам-пап - Дима Карташов

Мам-пап, я понял, что хочу сказать «Спасибо», за то, что воспитали сына.

За то, мне смотреть назад не стыдно и вспоминать своё прошлое, ведь там счастье

было с Вами.

Вы мне дарили его.

И в тайне всё полностью мне отдавали.

Себе не брали.

А я не понимал, но сейчас, здесь, прошу Вас — не обижайтесь.

Все такие дети: не ценим дом свой, хотим гулять.

Позже хотим любовь строить.

Забываем о семье немного, и даже бывает что уходим куда-то, куда — не скажем.

Мы часто говорим, что понимаем, как Вы устали.

Но не понять нам Вас,

пока сами не станем отцами.

А пока, мы можем только предположить как это?

Быть в ответе за чью-то жизнь.

Папа — это правда, мужской поступок, что ты маме даже после развода тянешь руку

помощи.

Если вдруг она ей нужна — Вы ради меня — по-прежнему муж и жена.

Мама, ты пролила немало слез.

Ведь тебя всё, что касалось меня, волновало,

Хотя тебе и своего хватало.

Мам, я больше не буду, нам больше не надо.

Вы даёте мне пример, как жить.

И если что-то надо от меня — просто скажите.

Я все дела брошу ради вас.

Вы только позвонили, а я уже одеваюсь.

Вы учили меня быть добрым и честным.

«Мы будем рядом, даже ненадолго исчезнув».

Но вы лишь молодеете с годами.

Мам, пап, я Вам искренне за Вас благодарен.

Мам-пап, я зрозумів, що хочу сказати «Спасибі», за те, що виховали сина.

За те, мені дивитися назад не соромно і згадувати своє минуле, адже там щастя

було з Вами.

Ви мені дарували його.

І в таємниці все повністю мені віддавали.

Собі не брали.

А я не розумів, але зараз тут, прошу Вас — не ображайтеся.

Всі такі діти: не цінуємо будинок свій, хочемо гуляти.

Пізніше хочемо кохання будувати.

Забуваємо про сім'ю небагато, і навіть буває що йдемо кудись, куди не скажемо.

Ми часто говоримо, що розуміємо, як Ви втомилися.

Але не зрозуміти нам Вас,

доки самі не станемо батьками.

А поки, ми можемо тільки припустити як це?

Бути у відповіді за чиє життя.

Тато — це правда, чоловічий вчинок, що ти мамі навіть після розлучення тягнеш руку

допомоги.

Якщо раптом вона їй потрібна — Ви ради мене — як і раніше чоловік і дружина.

Мамо, ти пролила чимало сліз.

Адже тебе все, що стосувалося мене, хвилювало,

Хоча тобі і свого вистачало.

Мам, я більше не буду, нам більше не треба.

Ви даєте мені приклад, як жити.

І якщо щось треба від мене — просто скажіть.

Я все кину заради вас.

Ви тільки зателефонували, а я вже одягаюся.

Ви вчили мене бути добрим і чесним.

«Ми будемо поруч, навіть ненадовго зникнувши».

Але ви тільки молодієте з роками.

Мам, тату, я вам щиро за вас вдячний.