Rumba med Gunn - Di Derre, Kringkastingsorkesteret

I storsalen på Folkets Hus med ei sløyfe som er rød

Sitter danseskolens minste mann og vet han snart skal dø

For fru Sveveland har sagt: små piker engasjer

Men de er slett ikke så små, og dessuten er de flere

Og nå hører han den fjerne torden av en bøffelflokk

Det harmer stilett mot parkett når horden går amok

I stor forferdelse griper han naboens hånd

Og visker et stille;

mor må det ende sån?

Til siden, frem og en fot ned

Parketten knirker, no' tunkt er på vei

Og med tennene blottet som til et smil nermer det seg

Og på 1, 2, 3

Så har hun festet sitt grep

Vist slikt kan kalles hun?

Hun er på størrelse med en liten traktor og heter Gunn

Hun er kretsmester i allt som er tungt og skal hives langt

Han ser på henne og tenker: dette kan bli interessant

Til siden, frem og en fot ned

Parketten knirker, no' tungt er på vei

Og med tennene blottet som til et smil nærmer det seg

Og på 1, 2, 3

Og mårningen er stille i storsalen på Folkets Hus

Bare vaktmester Løn som suger ettertenksomt på en snus

Han har nettopp vaska gulvet, utenfor faller snø

I håndå så holder’n ei sløyfe som er, rød

Til siden, frem og en fot ned

Og ingen her har hørt fra han på en stund

Sist sett i en brennhet rumba med Gunn

Og på 1, 2, 3

Til siden, frem og en fot ned

Parketten knirker, no' tungt er på vei

У головній залі Фолкету Гуса з червоним бантом

Сидить наймолодший чоловік школи танців і знає, що скоро помре

Бо місіс Свевеланд сказала: маленькі дівчата займаються

Але вони зовсім не такі маленькі, а до того ж їх більше

І тепер він чує далекий грім стада буйволів

Шпильки об паркет боляче, коли орда божеволіє

У великому розгубленні він хапає сусідку за руку

І витирає тихий;

мамо, це має так закінчитися?

Убік, вперед і одна нога вниз

Паркет скрипить, ніякого «тункта» не йде

І з оголеними зубами, наче до посмішки, наближається

А на 1, 2, 3

Тоді вона міцніше стиснула хватку

Показано такою чи можна її назвати?

Вона розміром з невеликий трактор і її звуть Ганн

Вона є чемпіонкою в усьому, що важке і доводиться далеко тягнути

Він дивиться на неї і думає: це може бути цікаво

Убік, вперед і одна нога вниз

Скрипить паркет, ніякий важкий не йде

І з оголеними зубами, ніби наближаючись до посмішки

А на 1, 2, 3

І марш тихий у великій залі на Фолкет-Гусі

Тільки доглядач Льон, який задумливо смокче нюхальний табак

Він щойно вимив підлогу, надворі падає сніг

У руці він тримає червоний лук

Убік, вперед і одна нога вниз

І тут давно про нього ніхто не чув

Востаннє бачили у палаючому румбі з Ганном

А на 1, 2, 3

Убік, вперед і одна нога вниз

Скрипить паркет, ніякий важкий не йде