14 kvinner - Di Derre

Hvis hver mann har fått skapt en kvinne

En enkelt som er hans og alt er arrangert

Så må jeg vist ha vært heldig

For det ser ut som min kvinne er blitt serieprodusert

Hun smiler imot meg, og jeg er kun en mann

Og hun er fjorten kvinner

Men jeg gjør så godt jeg kan

Jeg sier «Hei, Katrine».

Jeg sier «Hei, Susanne»

Jeg sier «Hei, Martine».

Jeg sier «Hei, Karianne»

Jeg sier «Hei, Helene».

Jeg sier «Hei, Barbara»

De er de eneste fjorten jeg vil ha

Så jeg våkner opp med sengen full av kvinner

I håret, mellom tærne, under puten et sted

Og blunker litt til de forsvinner

Og prøver å huske hva vi gjorde, men se:

Alt ting er borte da solen tittet frem

Den banket på min rute og da løp de alle hjem

Og jeg sier «Hei, Katrine», og «Farvel, Susanne»

Jeg sier «Adjø, Martine», «Vi sees igjen, Karianne»

Jeg sier «Ha det, Helene», og «Kom tilbake, Barbara»

De er de eneste fjorten jeg vil ha

Hilde, Pia, Mia fra Drammen

Anne, Hanne, Britt og Susann

Jeg elsker dem alle sammen

Så jeg gjør så godt jeg kan

Jeg sier «Hei, Katrine».

Jeg sier «Hei, Susanne»

Jeg sier «Hei, Martine».

Jeg sier «Hei, Karianne»

Jeg sier «Hei, Helene».

Jeg sier «Hei (hei), Barbara»

De er de eneste fjorten jeg vil ha

Og når livet her nede er omme

Er døden en lystig følgesvenn

Som tar oss alle med på nachspiel

Og på en rose godværssky samles vi igjen

De smiler i mot meg, og jeg er kun en mann

Og de er fjorten kvinner så jeg gjørså godt jeg kan

Og jeg sier «Her, Katrine», og «Farvel, Susanne»

Jeg sier «Adjø, Martine», «Vi sees igjen, Karianne»

Jeg sier «Ha det, Helene», «Kom tilbake, Barbara»

De er de eneste fjorten jeg vil ha

Якби кожен чоловік створив жінку

Одинокий, хто його і все влаштовано

Тоді мені, мабуть, пощастило

Тому що, схоже, мою дружину запустили в масове виробництво

Вона посміхається мені, а я просто чоловік

А її чотирнадцять жінок

Але я роблю все, що можу

Я кажу: «Привіт, Катрін».

Я кажу "Привіт, Сюзанна"

Я кажу: «Привіт, Мартіно».

Я кажу "Привіт, Каріанна"

Я кажу: «Гей, Гелен».

Я кажу "Привіт, Барбара"

Вони єдині чотирнадцять, яких я хочу

Тому я прокидаюся з ліжком, повним жінок

У волоссі, між пальцями ніг, десь під подушкою

І трішки моргає, поки вони не зникнуть

І спробуйте згадати, що ми робили, але побачите:

Усе зникло, коли виглянуло сонце

Це постукало на моєму маршруті, а потім усі побігли додому

І я кажу «Привіт, Катрін» і «До побачення, Сюзанна»

Я кажу «До побачення, Мартіне», «До зустрічі, Каріанна»

Я кажу: «Прийми, Хелен», і «Повернись, Барбара»

Вони єдині чотирнадцять, яких я хочу

Хільда, Піа, Міа з Драммена

Енн, Ханн, Бріт і Сюзанн

Я люблю їх усіх

Тому я роблю все, що можу

Я кажу: «Привіт, Катрін».

Я кажу "Привіт, Сюзанна"

Я кажу: «Привіт, Мартіно».

Я кажу "Привіт, Каріанна"

Я кажу: «Гей, Гелен».

Я кажу "Привіт (привіт), Барбара"

Вони єдині чотирнадцять, яких я хочу

І коли життя тут скінчиться

Смерть весела супутниця

Що веде нас усіх до начшпилю

І на трояндовій хмарі гарної погоди ми знову збираємося

Вони посміхаються мені, а я просто чоловік

А їх чотирнадцять жінок, тому я роблю все, що можу

І я кажу «Тут, Катрін» і «До побачення, Сюзанна»

Я кажу «До побачення, Мартіне», «До зустрічі, Каріанна»

Я кажу: «Прийми, Хелен», «Повернись, Барбара»

Вони єдині чотирнадцять, яких я хочу