Vida, Qué Locura - David Bisbal

Vale, no esta claro,

Pero hoy vamos del revés,

Con la lista interminable de reproches,

Con la habitación pintada de veneno,

Con la rabia que nos deja sin aliento

En la niebla donde no se ve horizonte.

Vale no esta claro,

Pero hoy vamos otra vez

Con el sueño convertido en pesadilla,

Masticando las palabras con cristales,

Lastimando, provocando tempestades,

Separados y tan juntos en la vida…

Vida que locura aun te quiero en la tortura,

Están sueltas las palabras y la noche no descansa,

El latido a contratiempo

Quien lo ha dicho que no es cierto,

Corazones sin caricias, desertores en ceniza, vida…

Vale no esta claro pero hoy vamos sin saber,

En la noche de los lobos eclipsando a las estrellas,

Tan unidos tan atados a nosotros dos diablos

Que son buenos en el fondo

Absorviendonos esta obsesión necesitados…

Vida que locura, mas te quiero no hay tortura,

Nos hablamos sin palabras

Y la noche se desata en latidos,

Siempre dices nunca es cierto,

Corazones que se aman, desertores que se extrañan.

Vida que locura aun te quiero en la tortura,

Están sueltas las palabras y la noche no descansa,

El latido a contratiempo quien lo ha dicho que no es cierto,

Corazones sin caricias, desertores en cenizas, vida…

Добре, незрозуміло,

Але сьогодні ми повертаємося назад,

З нескінченним списком докорів,

З кімнатою, пофарбованою отрутою,

Із люттю, яка не дає нам подиху

У тумані, де не видно горизонту.

Добре, незрозуміло,

Але сьогодні ми знову йдемо

Коли мрія перетворилася на кошмар,

Пережовуючи слова кристалами,

Болячи, викликаючи бурю,

Розлучені і так разом у житті...

Життя, що божевілля, я все ще люблю тебе в муках,

Слова вільні і ніч не спочиває,

Незвичайний ритм

Хто сказав, що це неправда,

Серця без ласк, дезертири в попелі, життя...

Добре, незрозуміло, але сьогодні ми не знаємо,

У ніч, коли вовки затьмарюють зорі,

Так з'єднані, так зв'язані з нами два диявола

що вони добрі душею

Поглинаючи цю нужденну одержимість...

Життя це божевілля, але я люблю тебе, немає тортур,

Ми говоримо без слів

І ніч розв'язується в ударах,

Ти завжди говориш, що це ніколи не правда,

Серця, які люблять одне одного, дезертири, які сумують один за одним.

Життя, що божевілля, я все ще люблю тебе в муках,

Слова вільні і ніч не спочиває,

Удар не в той час, хто сказав, що це неправда,

Серця без ласк, дезертири в попелі, життя...