По классике - Darom Dabro, L iZReaL, L iZReaL, Darom Dabro

Припев:

Привыкли по классике.

То, что я начал, увидит финиш,

От, А до Я, всё, как есть, ты примешь как примешь.

Мода диктует, пусть тикают часики,

Новая школа, извини — привыкли, но классике.

То, что я начал, увидит финиш,

От, А до Я, всё, как есть, ты примешь как примешь.

Мода диктует, пусть тикают часики,

Новая школа, извини — привыкли, но классике.

Мы дети босяков, нет больших домов, дорогих машин,

По классике наш рэпак звучит, значит мы бежим.

Видишь, как потрясненько этот shit

Пробирает и будто кричит тебе: «Включи!

Включи!».

Помню, что рэпак не валялся в сети.

Знаю, что значит рэп на кассете в кругу девятин.

Как мы рифмовали порой до пяти,

Знали, что завтра приходит год, он ещё один.

Не меняли дни, не меняли курс.

Знали, что мода на*уй съ*бётся, когда врубят вкус.

Юзал Instagram, дорожает мир.

Рэперов стало больше чем тех, кто фанатеет с них.

Припев:

То, что я начал, увидит финиш,

От, А до Я, всё, как есть, ты примешь как примешь.

Мода диктует, пусть тикают часики,

Новая школа, извини — привыкли, но классике.

То, что я начал, увидит финиш,

От, А до Я, всё, как есть, ты примешь как примешь.

Мода диктует, пусть тикают часики,

Новая школа, извини — привыкли, но классике.

Вживаясь в роль многие, увы, там остаются.

Спящих не трогай, сами проснутся.

Завтрак не будет ждать тебя в красивом блюдце,

Там, где взлетают, там и бьются, ну и дела.

Моя исповедь и в то же время хроника прожитых дней,

О чём умалчивал, рвётся на свет, ведь тесно в себе.

Уйти в цифру, но не утратив суть — есть смысл,

Быстрые будни, как фастфуда метаболизм.

Переварит всё, как назло солнце мозг плавит,

Потоки в микро, каждый день сила извне дарит мне.

Где окутанный дымом район,

Так же погрешен даже на фоне тех святых икон.

Грязные руки давят кэш, как Jamaica цитрус,

Где даже у любви есть синтетический привкус.

Погоны давят на плечи мента,

А мусор дрожит, как младенец при виде соска.

Строки внезапно приносят доход,

Чтобы взлететь вряд ли нужен Аэрофлот.

К чёрту чужие, здесь своих хватает забот,

Живы мечтою, а все предрассудки за борт.

Припев:

То, что я начал, увидит финиш,

От, А до Я, всё, как есть, ты примешь как примешь.

Мода диктует, пусть тикают часики,

Новая школа, извини — привыкли, но классике.

То, что я начал, увидит финиш,

От, А до Я, всё, как есть, ты примешь как примешь.

Мода диктует, пусть тикают часики,

Новая школа, извини — привыкли, но классике.

Привыкли, но классике.

Здесь Самара, Израиль, Хайфа, Darom Dabro, iZReaL.

Еее.

Приспів:

Звикли за класикою.

Те, що я почав, побачить фініш,

От, А до Я, все, як є, ти приймеш як приймеш.

Мода диктує, нехай цокають годинники,

Нова школа, вибач - звикли, але класиці.

Те, що я почав, побачить фініш,

От, А до Я, все, як є, ти приймеш як приймеш.

Мода диктує, нехай цокають годинники,

Нова школа, вибач - звикли, але класиці.

Ми діти босяків, немає великих будинків, дорогих машин,

За класикою наш репак звучить, значить ми біжимо.

Бачиш, як потрясненько цей shit

Пробирає і ніби кричить тобі: «Увімкни!

Увімкни!».

Пам'ятаю, що репак не валявся в мережі.

Знаю, що означає реп на касеті в крузі дев'ятин.

Як ми римували часом до п'яти,

Знали, що завтра приходить рік, він ще один.

Не змінювали дні, не змінювали курс.

Знали, що мода на*уй з'б'ється, коли врубають смак.

Юзал Instagram, дорожчає світ.

Реперів стало більше, ніж тих, хто фанатіє з них.

Приспів:

Те, що я почав, побачить фініш,

От, А до Я, все, як є, ти приймеш як приймеш.

Мода диктує, нехай цокають годинники,

Нова школа, вибач - звикли, але класиці.

Те, що я почав, побачить фініш,

От, А до Я, все, як є, ти приймеш як приймеш.

Мода диктує, нехай цокають годинники,

Нова школа, вибач - звикли, але класиці.

Вживаючись у роль багато, на жаль, там залишаються.

Сплячих не чіпай, самі прокинуться.

Сніданок не чекатиме тебе в гарному блюдце,

Там, де злітають, там і б'ються, ну і справи.

Моя сповідь і той час хроніка прожитих днів,

Про що замовчував, рветься на світло, адже тісно в собі.

Піти в цифру, але не втративши суть — є сенс,

Швидкі будні, як фастфуд метаболізм.

Переварить все, як на зло сонце мозок плавить,

Потоки в мікро, щодня сила ззовні дарує мені.

Де оповитий димом район,

Також грішний навіть на тлі тих святих ікон.

Брудні руки тиснуть кеш, як Jamaica цитрус,

Де навіть у любові є синтетичний присмак.

Погони давлять на плечі мента,

А сміття тремтить, як немовля побачивши соска.

Рядки раптово приносять дохід,

Щоб злетіти навряд чи потрібен Аерофлот.

До біса чужі, тут своїх вистачає турбот,

Живі мрією, а всі забобони за борт.

Приспів:

Те, що я почав, побачить фініш,

От, А до Я, все, як є, ти приймеш як приймеш.

Мода диктує, нехай цокають годинники,

Нова школа, вибач - звикли, але класиці.

Те, що я почав, побачить фініш,

От, А до Я, все, як є, ти приймеш як приймеш.

Мода диктує, нехай цокають годинники,

Нова школа, вибач - звикли, але класиці.

Звикли, але класиці.

Тут Самара, Ізраїль, Хайфа, Darom Dabro, iZReaL.

Її.