Empty Me - Dark Tranquillity

What night never abandoned

In shallow darkness dwell

The evidence in pools of black

Light cannot penetrate, light cannot penetrate

Have you come for my forgiveness

There’s nothing left to give

No response to your repentance

This empty me

Lifted from the living days

To be bent right out of shape

Let blades and satisfiers

Cut and lick these wounds

In reversal of repentance

This bastard son of lies

To bring meaning to it all

Meaning to it all

Have you come for my forgiveness

There’s nothing left to give

No response to your repentance

This empty me

Take now from this body

A coward’s heart

And a soul beyond repair

Empty me

Between insecurity and reason

Self deprecation as a means to the end

Out of reach but never closer

A cure that searches for the cause of this

Cause for chaos

Have you come for my forgiveness

There’s nothing left to give

No response to your repentance

This empty me

Drawn from memories the fragments linger

On ages of thought and seconds of sleep

What is it here that tempts the night

To stab the day and kill the light

Яку ніч ніколи не покидала

Живіть у неглибокій темряві

Докази в пулах чорного

Світло не може проникнути, світло не може проникнути

Ви прийшли за моїм прощенням

Немає нічого, що можна дати

Ніякої відповіді на ваше покаяння

Це спустошує мене

Піднятий із живих днів

Щоб не зігнути форму

Нехай леза і задоволені

Поріжте і зализуйте ці рани

У повороті покаяння

Цей ублюдок, син брехні

Щоб внести в усь сенс

Усе це означає

Ви прийшли за моїм прощенням

Немає нічого, що можна дати

Ніякої відповіді на ваше покаяння

Це спустошує мене

Візьми зараз з цього тіла

Серце боягуза

І душу, яку неможливо поправити

Опустіть мене

Між невпевненістю і розумом

Самоприниження як засіб до цілі

Поза досяжністю, але ніколи ближче

Ліки, що шукає причину цього

Причина хаосу

Ви прийшли за моїм прощенням

Немає нічого, що можна дати

Ніякої відповіді на ваше покаяння

Це спустошує мене

Намальовані зі спогадів фрагменти залишаються

Про віки думок і секунд сну

Що тут спокушає ніч

Щоб пронизити день і вбити світло