Nightfall by the Shore of Time - Dark Tranquillity

A shimmertrace of divinity lost

In the beckoning midnight vault

(We are) lulled within the wake

Of a cold November’s nightfall

Nightfall…

A communion of life and eternity,

Of Races scattered in the depths

Of the universal dark

Above us minds went sailing free

And blossomed in the vast nocturnal sea

Paragon of beauty,

Oh, spark of Creation;

We march to the rhythm of the Night

Starborn flew the Dove of Man

In the eventide of life,

Whose wonders crowned

Our yesterdays with light

Fire — Earth — Water — Wind

We lived beneath the waning moon of truth

And danced in hunger for the Powermind

(of Youth)

Like the dark to a dying Flame;

Sweepingly embracing it’s grieving remains

Defiantly blazing the black that awaits

Counting the days 'til the new Age awaits

Times' lustful cyclones arise,

Piercing the fairest of Skies

In elysian awakening of spiritual glory

We see what our history belies

Meadows of Asphodel

Burning in the hunted dawn

Tragedies die among fiery flames

As the firewood of Wisdom is sawn

Our Guardians were blind

My lightbringer ephemeral

Within the heart of all;

A cold and dusky melancholy night,

As ever sullied the fair face of light

Whose seeds of life they grind

To dust, of vapour is our mind

…evermore

Paragon of beauty,

Oh, spark of Creation;

We march to the rhythm of the Night

Nightfall by the shore of time,

A tidal wave of fire and woe

Swept away with the last of life

The core of the enigma as bestowed

Our crystal spirits melt to flow

The mountainside along

To join as one with seas of old

In symbiotic songs:

«Communion… Within the Oversoul

Of the Universe»

We are but fragment of Eternity,

Pale shadows of what we’ll once be

In life’s outer regions I will find

The foremost Tranquility

Chanting the odes of Magonia

A soulstream in flight to the Otherworld

…to the Otherworld

Втрачений слід божественності

У опівночному сховищі

(Нас) заколисує слідом

Про холодну листопадову ніч

Настає ніч…

Спільність життя і вічності,

З Рас, розкиданих в глибинах

Універсальної темряви

Над нами розуми вільно плавали

І розквітав у безмежному нічному морі

Взірець краси,

О, іскра Створення;

Ми маршируємо під ритм Нічі

Старборн літав на голубі людини

Напередодні життя,

Чиї чудеса вінчали

Наші вчорашні дні зі світлом

Вогонь — Земля — Вода — Вітер

Ми жили під спадаючим місяцем правди

І танцював у голоді за Powermind

(молоді)

Як темрява для вмираючого полум’я;

Широко обіймаючи його скорботні залишки

Зухвало палаючи чорним, що чекає

Підраховуючи дні, поки чекає Нова Ера

Виникають хтиві циклони Times,

Пронизує найпрекрасніше з неба

В єлисейському пробудженні духовної слави

Ми бачимо, що спростовує наша історія

Луки Асфоделя

Горить на зорі

Трагедії гинуть серед вогняного полум'я

Як пиляються дрова Мудрості

Наші Хранителі були сліпими

Мій ефемерний світлоносний

У серці всіх;

Холодна й темна меланхолійна ніч,

Як завжди заплямував світле обличчя

чиї зерна життя вони подрібнюють

До праху, пари — це наш розум

...більше

Взірець краси,

О, іскра Створення;

Ми маршируємо під ритм Нічі

Настає ніч біля берега часу,

Припливна хвиля вогню й горя

Змітено з останнім життям

Ядро загадки як даровано

Наші кришталеві духи тануть, щоб текти

Схил гори вздовж

Щоб приєднатися, як одне одне з морями давнього

У симбіотичних піснях:

«Причастя… Всередині Наддуші

Всесвіту»

Ми лише фрагмент Вічності,

Бліді тіні того, ким ми колись будемо

У зовнішніх регіонах життя я знайду

Головне Спокій

Співання од Магонії

Потік душ у політ у Потойбічний світ

… в Потойбічний світ