In Tears Bereaved - Dark Tranquillity

Beautiful, oh web of stars

That looms amid the sons of Earth

Enfolds me in thine sylvan arms

That unity’s vehement charms

Befalls a weary son of earth

Beautiful, in tears bereaved

In sylphlike sadness, left to bleed

Bewailed upon a bed of thorns,

Impaled, a heart, on sorrow’s horns

A seeker’s ode to thee I read

My tearful soul thy mourning heed

The stream that leaves thine open wounds;

A life-blood licked by hungry hounds

No verdant balm to soothe our wounds

Wherefore betwixt two worlds I’m torn

Ere thralled by sin I’ll die — Forlorn

This slumbering world of shallow fools

May one day clasp the cosmic Hell

Lest journeymen by earthen rules

Bring forth the truth for which angels fell

To the earth and sky and sea

I call that thou may answer me;

Father of nature, of beast and mankind,

My soul for thy love, my tears for thy pain

…An eden in fire,

Прекрасна, о павутина зірок

Це маячить серед синів Землі

Обіймає мене в свої обійми

Ця єдність зачаровує

Зустрічає втомленого сина землі

Прекрасна, у сльозах скорботна

У сильфідному смутку, залишеному кровоточити

Оплаканий на терновому ложі,

Проткнуто, серце, на рогах скорботи

Я читав оду шукача тобі

Моя слізна душа, твій скорботний прислухайся

Потік, що залишає твої відкриті рани;

Життєва кров, вилизана голодними гончими

Немає зеленого бальзаму, щоб заспокоїти наші рани

Тому між двома світами я розірваний

Я помру, захоплений гріхом — Forlorn

Цей дрімаючий світ неглибоких дурнів

Нехай одного дня охопить космічне пекло

Щоб підмастери за земними правилами

Відкрийте істину, заради якої впали ангели

До землі, неба і моря

Я закликаю, щоб ти міг мені відповісти;

Батько природи, звіра й людства,

Моя душа за твою любов, мої сльози за твій біль

...Едем у вогні,