Выдыхай воздух - Dabro

Dabro!

Dabro!

Dabro!

Километры дорог, серое полотно,

Освещает луна и звезд потолок.

А по телу волна, любовь похожа на сон,

Но так было всегда и так будет потом.

Я знаю точно, мне не будет оправданий,

Появился в твоей жизни, исполняя все желания.

Так мечтала, так хотела, как в романах и новеллах,

Прости меня, родная, но не стал, как тот Ромео.

Выдыхай воздух, забывай имя,

Мы уже просто стали другими.

Выдыхай воздух ближе к рассвету,

Я не Ромео, ты — не Джульетта.

Выдыхай воздух, забывай имя,

Мы уже просто стали другими.

Выдыхай воздух ближе к рассвету,

Я не Ромео, ты — не Джульетта.

Эти царапины в груди — всего навсего следы,

Мне на память о твоей любви, о твоей любви.

Перестал я быть твоим, я с другой и стал другим,

До тебя ей словно до луны, словно до луны.

Твой силуэт из окна вижу, как же у нас с тобой так вышло?

Не звонишь ты и не пишешь, тишина в ответ.

Знаешь, это уже слишком — веришь в эту любовь в книжках,

В памяти мы, как две вспышки оставляем след.

Выдыхай воздух, забывай имя,

Мы уже просто стали другими.

Выдыхай воздух ближе к рассвету,

Я не Ромео, ты — не Джульетта.

Выдыхай воздух, забывай имя,

Мы уже просто стали другими.

Выдыхай воздух ближе к рассвету,

Я не Ромео, ты — не Джульетта.

Выдыхай воздух, забывай имя,

Мы уже просто стали другими.

Выдыхай воздух ближе к рассвету,

Я не Ромео, ты — не Джульетта.

Выдыхай воздух, забывай имя,

Мы уже просто стали другими.

Выдыхай воздух ближе к рассвету,

Я не Ромео, ты — не Джульетта.

Dabro!

Dabro!

Dabro!

Кілометри доріг, сіре полотно,

Висвітлює місяць і зірок стеля.

А по тілу хвиля, любов схожа на сон,

Але так було завжди і так буде згодом.

Я знаю точно, мені не буде виправдань,

З'явився у твоєму житті, виконуючи всі бажання.

Так мріяла, так хотіла, як у романах та новелах,

Вибач мені, рідна, але не став, як Ромео.

Видихай повітря, забувай ім'я,

Ми просто стали іншими.

Видихай повітря ближче до світанку,

Я не Ромео, ти не Джульєтта.

Видихай повітря, забувай ім'я,

Ми просто стали іншими.

Видихай повітря ближче до світанку,

Я не Ромео, ти не Джульєтта.

Ці подряпини в грудях - всього лише сліди,

Мені на згадку про твоє кохання, про твоє кохання.

Перестав я бути твоїм, я з іншого і став іншим,

До тебе їй неначе до місяця, наче до місяця.

Твій силует з вікна бачу, як у нас з тобою так вийшло?

Не дзвониш ти і не пишеш, тиша у відповідь.

Знаєш, це вже занадто — віриш у це кохання в книжках,

У пам'яті ми, як два спалахи, залишаємо слід.

Видихай повітря, забувай ім'я,

Ми просто стали іншими.

Видихай повітря ближче до світанку,

Я не Ромео, ти не Джульєтта.

Видихай повітря, забувай ім'я,

Ми просто стали іншими.

Видихай повітря ближче до світанку,

Я не Ромео, ти не Джульєтта.

Видихай повітря, забувай ім'я,

Ми просто стали іншими.

Видихай повітря ближче до світанку,

Я не Ромео, ти не Джульєтта.

Видихай повітря, забувай ім'я,

Ми просто стали іншими.

Видихай повітря ближче до світанку,

Я не Ромео, ти не Джульєтта.