Beyond Eleventh Hour - Cradle Of Filth

«All mirrors lead to my palace

My exotic pleasure temple

Wherein my court is both gracious and insatiable

Pure and obscene

For where pumps the true heart of life

There too seeps corruption

And from this my new Eden of nightshades, black

Henbane, sphinxes

Opium and roses weaned on tears and blood

Will rise up like lust

And the shadow of my dark consort shalt extend

Himself across the face of the world…

…And Hell will come with Him"

Part of the garden, her dark Eden

Fed blood by poisoned fronds

My heart hardened in her wet season

Treading mud in her slough of despond

But only now

A path lies straight before me

The maze is ploughed half through with hate

And her crop is dripping red

Beyond eleventh hour

Her beauty and brute power

Grows stronger by the day

And with each rose that she deflowers

The longer her throes of madness stay

In her grip on shredded sheets

Once our fingertips had dug and clutched

She whispered dreadful things to me

She wanted war with God

The underdog baring sharpened teeth

With her armies raised from suffering

To ascend on jet black wings

She’d break off holy limbs

On the racks of her witch hunt

And crush the church beneath her heel

The Pope in homage to her cunt

A dark horse forcing nightmares

To wring submissives dry

A vampire madam batterfang

With vicious streaks a mile wide

Beyond eleventh hour

Her kiss has turned dismissive

Her glance holds slight contempt

Instead those eyes burn on the prize

Of fates she really likes to tempt

In her grip on shredded sheets

Gasping from conquered peaks of passion

She whispered dreadful things to me

She wanted war with God

The underdog baring sharpened teeth

With her armies raised from suffering

To ascend on jet black wings

She’d tear down mighty spires

Then rear them up anew

Orders forged to her desires

The eleventh hour nearly through

Lilith, the abyss, the slithering mists

That cause all souls to stray

How to resist those seductive gifts

On the shore of her unholy ways?

She calls my name so softly

From deep banks of scented fog

I almost lose myself before it starts

But my spirit keeps its silence

As I drift across the lake

A glimpse of harem secrets

Now her velvet curtain parts

She is glaring like the moon

The wind dies down.

eavesdropping

As I bow before her throne

And she descends to greet me

Like the royal bitch to which shes grown

«Come closer, what have you to say?

Black cat got your tongue?

«I am not your slave

Nor are you my saviour»

«But Isaac, I’m the only one…»

I hold those cold deceiving eyes

Her once hypnotic gaze

And pledge eternal love.

then walk away

Thunder seethes behind me

Death adjusts her favourite mask

Another lover smothered by her sanguinary darkness

Clasped in the garden, here you heard

This story blustered through

I asked her pardon, swore my word

I’d score her sweetmeats just like you

For only now

The truth lies prone before me

I couldn’t leave her even if she stormed

The heavens as were promised

Beyond eleventh hour

Lilith, the abyss.

the slithering mists

Will come for you this eve

Lustrous the cusp of her lingering tryst

Before those fatal kisses bleed

Beyond eleventh hour

She will make of you a plaything

Scant amusement for her bed

And when naked flesh forgets to sing

She’ll take your fucking soul instead

Midnight strikes, the candles sputter

Muttering their reeking spells

I snuff their tongues, my heart a-flutter

These words I speak are gates to Hell

«Усі дзеркала ведуть до мого палацу

Мій храм екзотичних насолод

При цьому мій двір і милосердний, і ненаситний

Чисто і непристойно

Для того, де викачує справжнє серце життя

Там теж просочується корупція

І з цього мій новий Едем пасленів, чорний

Белена, сфінкси

Опіум і троянди відлучені від сліз і крові

Підніметься, як пожадливість

І тінь мого темного супруга простягнеться

Сам по всьому світу…

…І пекло прийде з Ним»

Частина саду, її темний Едем

Насичені кров’ю отруєними листям

Моє серце зачерствіло в її вологий сезон

Топчуть багнюку в балоні відчаю

Але тільки зараз

Прямо переді мною лежить шлях

Лабіринт наполовину розораний ненавистю

І її урожай червоне

Після одинадцятої години

Її краса і груба сила

З кожним днем ​​стає сильнішим

І з кожною трояндою, яку вона розцвілює

Чим довше тривають її божевілля

У її руках на подрібнених аркушах

Одного разу кінчики наших пальців вкопалися й схопилися

Вона шепотіла мені страшні речі

Вона хотіла війни з Богом

Аутсайдер оголив загострені зуби

З її арміями, піднятими від страждань

Щоб піднятися на чорних крилах

Вона відірвала б святі кінцівки

На стійках її полювання на відьом

І розтрощить церкву під її п’ятою

Папа в честь її пізди

Темний кінь, який змушує нас снитися

Щоб віджимати субмісивів насухо

Вампір, мадам Баттерфанг

З порожніми смугами шириною милю

Після одинадцятої години

Її поцілунок став зневажливим

Її погляд містить легку зневагу

Натомість ці очі горять від призу

Долі вона дуже любить спокушати

У її руках на подрібнених аркушах

Задихаючись від підкорених вершин пристрасті

Вона шепотіла мені страшні речі

Вона хотіла війни з Богом

Аутсайдер оголив загострені зуби

З її арміями, піднятими від страждань

Щоб піднятися на чорних крилах

Вона зруйнувала б могутні шпилі

Потім підніміть їх заново

Замовлення, підроблені за її бажаннями

Майже одинадцята година

Ліліт, прірва, ковзаючі тумани

Це змушує всі душі заблукати

Як протистояти цим спокусливим подарункам

На берегі її нечестивих шляхів?

Вона так тихо називає моє ім’я

З глибоких берегів запашного туману

Я майже втрачаю себе, перш ніж почнеться

Але мій дух мовчить

Коли я пропливаю через озеро

Огляд таємниць гарему

Тепер її частина оксамитової штори

Вона якає, як місяць

Вітер стихає.

підслуховування

Коли я схиляюся перед її престолом

І вона спускається привітати мене

Як королівська сука, до якої вона виросла

«Підійди ближче, що ти маєш сказати?

Чорний кіт отримав твій язик?

«Я не твій раб

Ви також не мій рятівник»

«Але Ісаак, я єдиний…»

Я тримаю ці холодні оманливі очі

Її колись гіпнотичний погляд

І обіцяй вічну любов.

потім відійди

За спиною гримить грім

Смерть коригує свою улюблену маску

Ще один коханець, задушений її кровопролитною темрявою

Стиснувшись у саду, ось ви чули

Ця історія пролетіла

Я попросив у неї вибачення, присягнув слово

Я б забив їй солодощі, як і ти

Тільки зараз

Правда лежить переді мною

Я не міг залишити її, навіть якщо  вона штурмувала

Небеса, як обіцяно

Після одинадцятої години

Ліліт, прірва.

ковзаючі тумани

Прийде за тобою в цей вечір

Блискуча частина її тривалої зустрічі

Перед тим, як ці фатальні поцілунки спливуть кров’ю

Після одинадцятої години

Вона зробить з вас іграшку

Мізерні розваги для її ліжка

І коли оголена плоть забуває співати

Замість цього вона забере твою прокляту душу

Б’є опівночі, б’ють свічки

Бурмочуть свої смердючі заклинання

Я нюхаю їхні язики, моє серце тремтить

Ці слова, які я вимовляю, є воротами до пекла