Beauty Slept In Sodom - Cradle Of Filth

Herodias and I have led a phantom cavalcade

Through veiled and pagan history where superstitions reigned

And Christendom sought to pervert, but poets of my name

Sang of penumbral victories that sorcery had claimed

The Graal and mighty Caliburn as votive offerings

To an England rearisen under vast majestic wings

These are the shores whereto my soul

Blood drenched and unredeemed

Shalt seek solace in secrets told

Through the whispers of a dream

From the woods Pendragon-born, I rose Arcturius

A proud, audacious King mantled in the

vehemence of lust

Death and destiny undaunted me, I drew a throne divided

In awe of the glorious battles won, my dark Goddess provided

Then treachery, a wingless beast, came crawling to my court

And now I lie at cursed Camlann, from wounds a traitor wrought

I fear the Augean light

is sweeping through Camelot

How bittersweet my triumphs seem,

now Autumnal leaves succumb to frost

Morganna art thou near me?

Languid, I wend my path to grave

Cast my sword to the sulphyd grasp

Of the naiad neath the silvered lake

When waters stirred lay silent

Mistress let the mists descend

Thy tears cannot thaw Death’s cold heart

His sombre gaze defies legend

More so than thine, else thy dew-lidded eyes

Art for the Banshees song

Or our souls entwined like vein upon

The haunted shores of Avalon

The haunted shores of Avalon

Bury me in velvet dream

Lest I unduly wake

And seek to reconcile my thirst

With the cowardly tailors of my fate

Unleash mastiffs of snarling night

To overthrow, plague and burn

As slumber lures me 'mongst the dead

To scheme of my return

Archaic ghostly echoes breathe like thunder of the storm

A tempest fools miscall divine as they crouch awaiting dawn

Their ignorance has forged for me over

centuries a sword

Burnished to flash like lightning on the precipice of war

The wolves are dead in Albion whilst the

passive flocks roam free

This my penetrant spearhead shalt pierce these foul,

trespassing breeds

Ми з Іродіадою очолили фантомну кавалькаду

Через завуальовану й язичницьку історію, де панували забобони

І християнський світ прагнув до збочення, але поети мого імені

Оспівав півтіні перемоги, які оголосило чаклунство

Грааль і могутній Калібурн як обітні підношення

До Англії, що відродилася під величезними величними крилами

Це береги, до яких моя душа

Залита кров’ю і не спокутується

Шукати розраду в розказаних секретах

Крізь шепіт сну

З лісу, народжений Пендрагоном, я востав Арктурія

Гордий, зухвалий король, одягнений у

лютість пожадливості

Смерть і доля не лякали мене, я намалював розділений трон

Моя темна Богиня в страху перед славними виграними битвами

Тоді зрада, безкрилий звір, приповзла до мого двору

А тепер я лежу на проклятого Камланна, від ран, нанесених зрадником

Я боюся авгієвого світла

 проноситься по Камелоту

Якими гіркими здаються мої тріумфи,

тепер осіннє листя піддається морозу

Морганна, ти поруч зі мною?

Млявий, я пішов своїм шляхом у могилу

Кинь мій меч до сульфідної хватки

Про наяду під посрібленим озером

Коли вода заворушилася, мовчала

Господиня пустила тумани

Твої сльози не можуть розморозити холодне серце Смерті

Його похмурий погляд кидає виклик легендам

Більше ніж твої, інакше твої зарослі росою очі

Пісня Art for the Banshees

Або наші душі переплелися, як жила

Привиди береги Авалона

Привиди береги Авалона

Поховайте мене в оксамитовому сні

Щоб я невиправдано прокинувся

І прагну примирити мою спрагу

З боягузливими кравцями моєї долі

Випустіть мастифів гарячої ночі

Повалити, поразити й спалити

Як сплячка манить мене серед мертвих

До схеми мого повернення

Архаїчне примарне відлуння дихає, як грім бурі

Буря невірно називає божественним, коли вони присідають в очікуванні світанку

Їхнє невігластво для мене закінчилося

століть меч

Згорілий, щоб спалахнути, як блискавка, на прірві війни

Вовки мертві в Альбіоні, поки

пасивні зграї вільно бродять

Це мій проникаючий вістря списа проб’є ці нечисті,

вторгнення порід