A Gothic Romance (Red Roses for the Devil's Whore) - Cradle Of Filth

Evening minuetto in a castle by the sea

A jewel more radiant than the moon

Lowered her mask to me

The sublimest creature the Gods, full of fire

Would marvel at making their Queen

Infusing the air with her fragrant desire

And my heart reeled with grave poetry

From grace, I fell in love with her

Scent and feline lure

And jade woodland eyes that ushered in the impurest

Erotic, laden fantasies amid this warm Autumn night

She lulled me away from the rich masquerade

And together we clung in the bloodletting moonlight

Pearled luna, what spell didst thou cast on me?

Her icy kiss fervoured my neck

Like whispering waves 'pon Acheron’s beach

In a whirl of sweet voices and statues

That phantomed the dying trees

This debauched seductress in black, took me

In a pale azured dawn, like Ligeia reborn

I tore free of my sleep-sepulchre

On the sea misted lawn where stone figures, forlorn

Lamented the spectre of Her

Bewildered and weak, yet with passion replete

I hungered for past overtures

The curse of unrest and her ardent caress

Came much more than my soul could endure

I, at once, endeavoured to see her again

Stirring from midnight’s inertia

Knowing not even her name

On a thin precipice over carnal abyss

I danced like a blind acolyte

Drunk on red wine, her dead lips on mine

Suffused with the perfume of night

For hours I scoured the surrounding grounds

In vain that we might meet

When storm clouds broke, ashened, fatigued

I sought refuge in a cemetery

Sleep, usher dreams

Taint to nightmares from a sunless nether

Mistress of the dark

I now know what thou art

Screams haunt my sleep

Dragged from nightmares thou hast wed together

Lamia and Lemures

Spawned thee leche

To snare my flesh

Portrait of the dead countess

Deep stained pain that I had dreamt

Flaunted demise, life’s punishment

Leaving little strength to seal this wretched tomb

But poised nectar within my stirs

Up feverous desire and morbid purpose to search

Through cobwebbed drapery to where she swoons

Goddess of the graveyard, of the tempest and moon

In flawless fatal beauty, her very visage compels

Glimpses of a heaven where ghost companies fell

To mourning the loss of god in blackest velvet

Enrobed in their downfall like a swift silhouette

Fleeting, enshadowed

Thou art privy to my sin

Secrets dead, wouldst thou inflict

The cruel daylights upon my skin?

Dost thou not want to worship me

With crimson sacrifice

So my cunt may twitch against thy kiss

And weep with new-found life?

Red roses for the Devil’s whore

Dark angels taste my tears

And whisper haunting requiems

Softly to mine ear

Need-fires have lured abominations here

Nocturnal pulse

My veins spill forth their waters

Rent by lips I cherish most

Awash on her perfidious shores

Where drowning umbra o’er the stars

Ebon’s graves where lovers whore

Like seraphim and Nahemah

Pluck out mine eyes, hasten, attest

Blind reason against thee, Enchantress

For I must know, art thou not death?

My heart echoes bloodless and incensed …

Doth temptation prowl night in vulvic revelry

Did not the Queen of Heaven come as Devil to me?

On that fatal Hallow’s Eve when we fled company

As the music swept around us in the crisp, fated leaves

Under horned Diana where her bloodline was sewn

In a graveyard of Angels rent in cool marbled stone

I am grieving the loss of life in sombre velvet

Enrobed in Death’s shadow like a swifter silhouette

Вечірній менует у замку біля моря

Коштовний камінь, яскравіший за місяць

Опустила до мене свою маску

Найвище створіння — боги, повне вогню

Були б здивовані зробити своєю королевою

Наповнюючи повітря своїм духмяним бажанням

І моє серце заколотилося від тяжкої поезії

З благодаті я закохався у неї

Аромат і котяча приманка

І очі нефритового лісу, які відкривали найнечистіше

Еротичні, насичені фантазії серед цієї теплої осінньої ночі

Вона заколисувала мене від багатого маскараду

І разом ми вчепилися в кровопролитному місячному світлі

Перламутрова луно, що ти на мене наклала?

Її крижаний поцілунок запалив мою шию

Як шепочуть хвилі на пляжі на Ахероні

У вирі солодких голосів і статуй

Це примарило дерева, що вмирають

Ця розпусна спокусниця в чорному захопила мене

У блідому лазуровому світанку, як Лігея, що відродилася

Я вирвався зі сну-гробниці

На морській туманній галявині, де кам’яні фігури, занедбані

Оплакував привид Її

Розгублений і слабкий, але сповнений пристрасті

Я жадав минулих увертюр

Прокляття неспокій і її палкі ласки

Прийшло набагато більше, ніж могла витримати моя душа

Я відразу ж спробував побачити її знову

Ворушіння від інерції опівночі

Навіть не знаючи її імені

На тонкій прірві над плотською прірвою

Я танцював, як сліпий помічник

П’яна червоного вина, її мертві губи на мої

Наповнений пахощами ночі

Годинами я обшукував навколишні території

Дарма, що ми могли б зустрітися

Коли розійшлися грозові хмари, поспіли, втомилися

Я шукав притулок на цвинтарі

Спи, відкривай сни

Забруднити кошмари з безсонця

Володарка темряви

Тепер я знаю, хто ти

Крики переслідують мій сон

Витягнувшись із кошмарів, ви разом вийшли заміж

Ламія і лемури

Породила тобі лече

Щоб схопити мою плоть

Портрет померлої графині

Глибокий заплямований біль, який я бачив уві сні

Хвалявана кончина, довічна кара

Залишаючи мало сил, щоб запечатати цю жалюгідну гробницю

Але в мене хвилюється рівний нектар

Горяче бажання та хвороблива мета пошуку

Через павутинну драпіровку до того місця, де вона впадає в непритомність

Богиня цвинтаря, бурі та місяця

У бездоганній фатальній красі її обличчя примушує

Проблиски неба, де впали компанії-привиди

Щоб оплакувати втрату бога в найчорнішому оксамиті

Одягнуті в їхнє падіння, як швидкий силует

Минущий, затінений

Ти знайомий з моїм гріхом

Таємниці мертві, ти б завдав

Жорстоке денне світло на моїй шкірі?

Ти не хочеш поклонятися мені

З багряною жертвою

Тож моя кіха може сіпатися від твого поцілунку

І плакати з новознайденим життям?

Червоні троянди для диявольської повії

Темні ангели куштують мої сльози

І шепочуть переконливі реквіеми

М’яко до мого вуха

Пожежі потреби заманили сюди гидоти

Нічний пульс

Мої вени розливають свої води

Оренда на губах, які я вакую найбільше

Потопайте на її підступних берегах

Там, де тоне умбра над зірками

Могили Ебона, де повії закоханих

Як Серафим і Наєма

Вирви мені очі, поспішай, засвідчи

Сліпий розум проти тебе, Чарівниця

Бо я мушу знати, чи ти не смерть?

Моє серце лунає безкровним і розгніваним…

Чи спокуса нишпорить ніч у вульвісному гулянні

Чи не прийшла до мене Цариця Небесна, як диявол?

У той фатальний Святвечір, коли ми втекли від компанії

Коли музика проносилася навколо на хрусткого, доленого листя

Під рогату Діану, де була зашита її кров

На цвинтарі ангелів орендують прохолодний мармуровий камінь

Я сумую про втрату життя в похмурому оксамиті

Окутаний у тінь смерті, як швидший силует