Облако - Чичерина

Как-то грустно посмотрело на меня

Облако…

Посмотрела на меня и растаяло.

Разве стоило ему меня расстраивать?

Разве на меня смотреть ему стоило?

Где-то на небесном дне,

да в туманном серебре забытых слов.

Долетают стаями облаков.

И с тех пор брожу по свету я.

Не могу найти это облако.

Словно все вокруг да-да-да около,

Словно облако — это я.

Где-то на небесном дне,

да в туманном серебре забытых слов.

Долетают стаями облаков.

Якось сумно подивилося на мене

Хмара…

Подивилася на мене і розтанула.

Хіба варто йому мене засмучувати?

Хіба на мене дивитися йому варто?

Десь на небесному дні,

так в туманному сріблі забутих слів.

Долітають зграями хмар.

І з тих пір брожу по світлу я.

Не можу знайти цю хмару.

Наче все навколо так-так-да-коло,

Немов хмара — це я.

Десь на небесному дні,

так в туманному сріблі забутих слів.

Долітають зграями хмар.