Рвать - Чичерина

Где-то далеко ведут бой в чужих городах.

Наши мечты, погибает любовь и наш страх.

Наши голоса навсегда остались во тьме.

Где-то далеко умирать на войне.

И опять все готово для того чтобы рвать.

И легко наполняются яростью наши сердца.

И плевать, что никто не хотел умирать.

Нам не жалко себя, а, тем более, слов и свинца.

Нам бы осадить, но мы же все без тормозов.

Мы с тобой умрём как ковбои из «Бешеных псов».

Обними меня перед тем как меня разорвать.

Нам бы осадить, но некому это сказать.

И опять все готово для того чтобы рвать.

И легко наполняются яростью наши сердца.

И плевать, что никто не хотел умирать.

Нам не жалко себя, а, тем более, слов и свинца.

И опять все готово для того чтобы рвать.

И легко наполняются яростью наши сердца.

И плевать, что никто не хотел умирать.

Нам не жалко себя, а, тем более, слов и свинца.

Десь далеко ведуть бій у чужих містах.

Наші мрії, гине кохання та наш страх.

Наші голоси назавжди залишились у темряві.

Десь далеко вмирати на війні.

І знову все готове для того, щоб рвати.

І легко сповнюються люттю наші серця.

І начхати, що ніхто не хотів помирати.

Нам не шкода себе, а тим більше слів і свинцю.

Нам би осадити, але ж ми всі без гальм.

Ми з тобою помремо як ковбої з «Скажених псів».

Обійми мене перед тим, як мене розірвати.

Нам би осадити, але нікому це сказати.

І знову все готове для того, щоб рвати.

І легко сповнюються люттю наші серця.

І начхати, що ніхто не хотів помирати.

Нам не шкода себе, а тим більше слів і свинцю.

І знову все готове для того, щоб рвати.

І легко сповнюються люттю наші серця.

І начхати, що ніхто не хотів помирати.

Нам не шкода себе, а тим більше слів і свинцю.