Не поздно - Чичерина

Принимаю все как хочу

Как сама себе придумала, дура

То рыдаю, то хохочу,

То театрально хватаюсь за дуло

Я хочу уже освободиться

От нелепой немой игры

Я устала о стены биться

Я устала от чувства вины.

Проснись,

На ладонях лед — это слезы

Вернись,

Не поздно

Я не верю, что, может быть,

Я не помню твое лицо

Нет, я лгу, не могу забыть

Замыкается время в кольцо

То придумываю, то сон

То пожар на сердце, то холод

Ты не делаешь сам ничего

Так спасибо хотя бы за повод

Проснись,

На ладонях лед — это слезы

Вернись,

Не поздно

Приймаю все, як хочу

Як сама собі вигадала, дура

То ридаю, то регочу,

Те театрально хапаюся за дуло

Я хочу вже звільнитися

Від безглуздої німої гри

Я втомилася про стіни битися

Я втомилася від почуття провини.

Прокинься,

На долонях лід — це сльози

Повернися,

Не пізно

Я не вірю, що, можливо,

Я не пам'ятаю твоє обличчя

Ні, я брешу, не можу забути

Замикається час у кільце

То вигадую, то сон

То пожежа на серце, то холод

Ти не робиш сам нічого

Так дякую хоча би за привід

Прокинься,

На долонях лід — це сльози

Повернися,

Не пізно