Molokov and Anatoly - Chess In Concert

Molokov:

The man is utterly mad!

Believe me, Anatoly,

You’re playing a lunatic

Anatoly:

That’s the problem.

He’s a brilliant lunatic,

and you can’t tell which way he’ll jump.

Like his game, he’s impossible to analyze.

You can’t predict him, dissect him,

Which of course means he’s not a lunatic at all

Molokov:

What we’ve just seen’s a pathetic display

From a man who’s beginning to crack

He’s afraid,

He knows he isn’t the player he was

And he won’t get it back.

Anatoly:

Nonsense!

Why do you people always want to believe

Third-rate propaganda?

Molokov:

My friend, please relax,

We’re all your side

You know how you need us

Anatoly:

I don’t need my army of 'so-called' advisors

And helpers to tell me the man

who’s revitalised Chess single-handed

Is more or less out of his brain

When it’s very clear

He’s sane

Molokov:

Listen, we don’t underestimate Trumper

We won’t get caught in that trap

After all, winning or losing reflects on us all

Anatoly:

Oh, don’t give me that crap!

I win, no-one else does

And I take the rap if I lose

Molokov:

It’s not quite that simple

The whole world’s tuned in

We’re all on display

We’re not merely sportsmen

Anatoly:

Oh please don’t start spouting

that old party line

Just get out, and get me my chess-playing second

In 36 hours we begin

That is if you want to win

Molokov:

One thing is not sufficient.

We have to know, we have to make sure

All men have a weakness

His is that woman.

Take her, and you win the game.

Anatoly:

So you think I can’t win otherwise?

Molokov:

I’m not saying that, I’m just making certain

And she is attractive.

And then there’s her intriguing family history,

Hungary, 1956 and all that

Anatoly:

I’m a chess player, Mr. Molokov.

You go and play these other games.

Молоков:

Чоловік зовсім божевільний!

Повір мені, Анатолію,

Ви граєте в божевільного

Анатолій:

Це проблема.

Він блискучий божевільний,

і ти не можеш сказати, в який бік він стрибне.

Як і його гру, його неможливо проаналізувати.

Ви не можете передбачити його, розібрати його,

Що, звісно, ​​означає, що він зовсім не божевільний

Молоков:

Те, що ми щойно побачили, — жалюгідний вигляд

Від чоловіка, який починає тріщати

Він боїться,

Він знає, що не той гравець, яким був

І він не поверне її.

Анатолій:

Дурниці!

Чому ви, люди, завжди хочете вірити?

Третьосортна пропаганда?

Молоков:

Мій друг, будь ласка, розслабся,

Ми всі на вашій стороні

Ви знаєте, як ми вам потрібні

Анатолій:

Мені не потрібна моя армія «так званих» радників

І помічники, щоб сказати мені чоловіка

який оживив шахи самостійно

Більш-менш не в голові

Коли це дуже зрозуміло

Він розумний

Молоков:

Слухайте, ми не недооцінюємо Трампера

Ми не потрапимо в цю пастку

Зрештою, перемога чи поразка відбивається на всіх нас

Анатолій:

О, не давайте мені такого лайна!

Я виграю, ніхто інший

І я приймаю реп, якщо програю

Молоков:

Це не так просто

Увесь світ налаштований

Ми всі на екрані

Ми не просто спортсмени

Анатолій:

О, будь ласка, не починайте кидатися

ця стара партійна лінія

Просто вийди і дай мені мою секунду для гри в шахи

Через 36 годин почнемо

Це якщо ви хочете виграти

Молоков:

Одного замало.

Ми маємо знати, ми мусимо впевнитися

У всіх чоловіків є слабкість

Його та жінка.

Візьміть її, і ви виграєте гру.

Анатолій:

Тож ви думаєте, що я не можу виграти інакше?

Молоков:

Я цього не кажу, я просто впевнений

І вона приваблива.

А ще є її інтригуюча сімейна історія,

Угорщина, 1956 рік і все таке

Анатолій:

Я шахіст, пане Молоков.

Ви йдете і граєте в ці інші ігри.