Les Bateaux Sont Partis - Charles Aznavour, Plácido Domingo

Les bateaux sont partis, ce soir la mer est belle

La vague vient vers moi comme un serpent riant

De grands oiseaux planant autour de moi m’appellent

Dans le vent qui se lève, c’est ta voix que j’entends

C’est ta voix que j’entends

La vague vient rouler à mes pieds sur le sable

La trace des mes pas s’efface peu à peu

Ma tristesse aujourd’hui est inimaginable

Avec cet océan qui bouge entre nous deux

Qui bouge entre nous deux

Les bateaux sont partis, ce soir la mer est calme

Le vent qui vient des îles exhale doucement

Une plainte de harpe en jouant dans les palmes

Je regarde la mer et c’est toi que j’entends

Et c’est toi que j’entends

J’attends que le soleil tout à coup apparaisse

Que son premier rayon vienne effleurer ma peau

L’heure d’enchantement, l’heure de la détresse

Et c’est toi que j’attends qui va sortir des eaux

Qui va sortir des eaux

Toi que j’attends qui va sortir des eaux

Човнів немає, сьогодні ввечері море прекрасне

Хвиля налітає на мене, як сміється змія

Великі птахи, що ширяють навколо мене, кличуть мене

На вітрі, що піднімається, я чую твій голос

Я чую твій голос

Хвиля котиться біля моїх ніг по піску

Мої кроки поволі згасають

Мій сьогоднішній смуток немислимий

З цим океаном, що рухається між нами

Хто рухається між нами двома

Човнів немає, сьогодні вночі море спокійне

Тихо дме вітер, що йде з островів

Виття арфи під час гри в долонях

Я дивлюся на море і чую тебе

І це я чую

Чекаю, коли раптом з'явиться сонце

Нехай його перший промінь торкнеться моєї шкіри

Час зачарування, година лиха

І це тебе я чекаю, хто вийде з води

Хто вийде з води

Тебе я чекаю, хто вийде з води