Momento silenzioso - Cesare Cremonini

Credo che non manchi molto alla mia morte e devo

Cominciare a non pensare, o perlomeno devo

Continuare a fare tardi, anche quando sono stanco:

Commettere gli sbagli che in fondo avrei voluto tanto tanto

Fare con te!

E stare con te!

Oh!

Ma credo che non conti molto una preghiera al cielo

Quando senti che un secondo può passarti accanto come un treno

E più ti rendi conto che sei solo un passeggero

E più respiri a fondo cercando qualcosa

Quel maledetto qualcuno

Che illumini il sentiero

La pioggia che scende mi rende nervoso…

Interrompe la quiete di questo mio momento silenzioso…

Ah!

E' meraviglioso!

Ah!

Starsene appoggiati sul divano ore ed ore

Sapendo che la noia è un’impressione!

Starsene aggrappati come un petalo sul fiore

Può essere un perfetto paragone

Con l’amore…

Si, ma credo che non manchi molto alla mia morte e devo

Cominciare a preoccuparmi di quei sogni che volevo, con te!

Fare ad ogni costo quando in mano non avevo altro

Che i miei sogni da quattro soldi

Che ora uccidono il mio ego!

Я вірю, що моя смерть недовга, і я повинен

Почніть не думати, або, принаймні, я повинен

Не спати допізна, навіть коли я втомився:

Зробити помилки, яких я так хотів

Робити з тобою!

І бути з тобою!

О!

Але я не думаю, що молитва до неба має велике значення

Коли відчуваєш, що секунда може проїхати повз тебе, як поїзд

І тим більше розумієш, що ти просто пасажир

І чим глибше дихаєш, щось шукаєш

Той проклятий хтось

Нехай освітлює шлях

Дощ змушує мене нервувати...

Це порушує тишу моєї мовчазної миті...

Ах!

Це прекрасно!

Ах!

Спираючись на диван годинами й годинами

Знати, що нудьга - це враження!

Висіти, як пелюстка на квітці

Це може бути ідеальне порівняння

З любов'ю ...

Так, але я думаю, що моя смерть недовга і я повинен

Почніть турбуватися про ті мрії, які я хотів, разом з вами!

Робити будь-якою ціною, коли більше нічого не було в руках

ніж мої дешеві мрії

Які тепер вбивають моє его!