Где рассвет - Burito

Я жду тебя там, где рассвет, где рассвет.

Где рассвет и ничего больше нет,

Ничего больше нет.

Я жду тебя там, где рассвет, где рассвет.

Где рассвет и ничего больше нет,

Ничего больше нет.

Когда скинет историю рока,

И троллейбус достигнет востока.

Мы будем писать скорее,

От бешенной скорости дней.

Наше солнце в майские санкции.

Здесь умрут и воскреснут нации,

А мы будем идти по Арбату.

Все в той же легкой прострации.

Это вибрации, сообщите по рации,

Что мы скоро устанем идти.

В корсете с жесткой фиксацией.

Это вибрации, мы убежим с презентации

Любимых вещей, уворачиваясь от клещей.

Я жду тебя там, где рассвет, где рассвет.

Где рассвет и ничего больше нет,

И ничего больше нет.

Я жду тебя там, где рассвет, где рассвет.

Где рассвет и ничего больше нет,

И ничего больше нет.

Бодрость лимонного сока.

Чистота переменного тока.

Нам оставит вечный апрель

Такую же точно капель,

И в танцующих каплях грации

Отражаются наши реакции,

А все идущие по Арбату,

Превращаются в аппликации.

Это вибрации сообщите по рации,

Что мы постепенно теряем

Божественную квалификацию.

Это вибрации держите дистанцию.

Нам хочется стать по быстрее,

Легче и тверже камней.

Я жду тебя там, где рассвет, где рассвет.

Где рассвет и ничего больше нет,

И ничего больше нет.

Я жду тебя там, где рассвет, где рассвет.

Где рассвет и ничего больше нет,

И ничего больше нет.

В этой дуальности красок,

Нам вновь говорят не о чем.

И мы живем каждый день,

Выбирая между бургером и куличом.

Я жду тебя там, где рассвет, где рассвет.

Где рассвет и ничего больше нет,

Ничего больше нет.

Я жду тебя там, где рассвет, где рассвет.

Где рассвет и ничего больше нет,

И ничего больше нет.

Я жду тебя там, где рассвет, где рассвет.

Где рассвет и ничего больше нет,

И ничего больше нет.

Я чекаю на тебе там, де світанок, де світанок.

Де світанок і нічого більше немає,

Нічого більше нема.

Я чекаю на тебе там, де світанок, де світанок.

Де світанок і нічого більше немає,

Нічого більше нема.

Коли скине історію року,

І тролейбус досягне сходу.

Ми писатимемо швидше,

Від шаленої швидкості днів.

Наше сонце у травневі санкції.

Тут помруть і воскреснуть нації,

А ми будемо йти Арбатом.

Все в тій самій легкій прострації.

Це вібрації, повідомте про рацію,

Що ми скоро втомимося йти.

У корсеті із жорсткою фіксацією.

Це вібрації, ми втечемо з презентації

Улюблених речей, ухиляючись від кліщів.

Я чекаю на тебе там, де світанок, де світанок.

Де світанок і нічого більше немає,

І нічого більше нема.

Я чекаю на тебе там, де світанок, де світанок.

Де світанок і нічого більше немає,

І нічого більше нема.

Бадьорість лимонного соку.

Чистота змінного струму.

Нам залишить вічний квітень

Таку ж крапель,

І в танцюючих краплях грації

Відбиваються наші реакції,

А всі, що йдуть по Арбату,

Перетворюються на аплікації.

Це вібрації повідомте про рацію,

Що ми поступово втрачаємо

Божественну кваліфікацію.

Це вібрації тримайте дистанцію.

Нам хочеться стати швидше,

Легше і твердіше за каміння.

Я чекаю на тебе там, де світанок, де світанок.

Де світанок і нічого більше немає,

І нічого більше нема.

Я чекаю на тебе там, де світанок, де світанок.

Де світанок і нічого більше немає,

І нічого більше нема.

У цій дуальності фарб,

Нам знову говорять нема про що.

І ми живемо щодня,

Вибираючи між бургером та паску.

Я чекаю на тебе там, де світанок, де світанок.

Де світанок і нічого більше немає,

Нічого більше нема.

Я чекаю на тебе там, де світанок, де світанок.

Де світанок і нічого більше немає,

І нічого більше нема.

Я чекаю на тебе там, де світанок, де світанок.

Де світанок і нічого більше немає,

І нічого більше нема.