До свидания - Burito

Я плачу капли мирсы, за нашу дерзкую любовь.

Капроновые мокрые волосы, держат лопасть старых городов.

Меня, больше не найдут.

Ты платишь так же, как и я, кровью и вечной красотой.

Мы убежим, любовь моя, мы убежим вдвоем с тобой.

Назад, больше ни ногой.

До свидания, только жди меня.

До свидания, до свидания…

Я вернусь за тобой.

До свидания, просто жди меня.

До свидания, до свидания…

С багровой Луной.

Твои руки давно нашли мои.

Мы корнями вцепились в небеса.

Перевернутые вверх, ногами дни.

Нами были прожитые до конца.

Теперь, нас больше не найдут.

Печать, видно, ложится на уста.

Мы растаем, как вчерашний снег.

Никто не помнит твоего лица.

Нас с тобою не было и нет.

Нас ждет, бесконечный свет.

До свидания, только жди меня.

До свидания, до свидания…

Я вернусь за тобой.

До свидания, просто жди меня.

До свидания, до свидания…

С багровой Луной.

Я плачу краплі мирси, за наше зухвале кохання.

Капронові мокре волосся тримає лопаті старих міст.

Мене більше не знайдуть.

Ти платиш так, як і я, кров'ю і вічною красою.

Ми втечемо, любов моя, ми втечемо вдвох з тобою.

Назад, більше жодної.

До побачення, тільки чекай мене.

До побачення до побачення…

Я повернуся за тобою.

До побачення, просто чекай мене.

До побачення до побачення…

З багряним Місяцем.

Твої руки давно знайшли мої.

Ми корінням вчепилися в небеса.

Перевернуті нагору, ногами дні.

Нами були прожиті до кінця.

Тепер, нас більше не знайдуть.

Друк, мабуть, лягає на вуста.

Ми розростаємо, як учорашній сніг.

Ніхто не пам'ятає твого обличчя.

Нас із тобою не було і ні.

Нас чекає нескінченне світло.

До побачення, тільки чекай мене.

До побачення до побачення…

Я повернуся за тобою.

До побачення, просто чекай мене.

До побачення до побачення…

З багряним Місяцем.