Боль моя боль - Burito

Боль, моя, боль - ты снова со мной;

Временная петля одинокой строкой.

В тесных квартирах, под присмотром икон,

Нас преследует тихо закон, но он не для меня.

Боль, моя, боль - ты вечно со мной;

Не помня себя, бегу по прямой.

Мне так и не спеть реквием пил;

Мне стоит забыть гордость свою, -

Она не для меня!

Мокрые ладони, я у края крыши,

Небо где-то выше, оно не для меня.

Я дышу тобою, просто ты не знаешь;

Тихо засыпаешь на пороге дня.

Боль, моя, боль - летай вместе со мной -

На другой стороне необъятен покой.

Мне незачем ждать, когда сердце уснет -

Оно давно уже спит;

оно лёд, оно не для меня.

Боль, моя, боль - пой, со мной, пой.

Последними листьями ложись рядом со мной.

Я так хочу громко кричать,

Но напуганный мир заставляет молчать;

-

Он не для меня.

Мокрые ладони, я у края крыши,

Небо где-то выше, оно не для меня.

Я дышу тобою, просто ты не знаешь;

Тихо засыпаешь на пороге дня.

Біль, мій, біль – ти знову зі мною;

Тимчасова петля одиноким рядком.

У тісних квартирах, під наглядом ікон,

Нас переслідує тихо закон, але він не для мене.

Біль, мій, біль – ти вічно зі мною;

Не пам'ятаючи себе, біжу прямою.

Мені так і не заспівати реквієм пив;

Мені варто забути гордість свою, -

Вона не для мене!

Мокрі долоні, я біля краю даху,

Небо десь вище, воно не для мене.

Я дихаю тобою, просто не знаєш;

Тихо засинаєш на порозі дня.

Біль, мій, біль - літай разом зі мною -

З іншого боку неосяжний спокій.

Мені нема чого чекати, коли серце засне -

Воно давно вже спить;

воно лід, воно не для мене.

Біль, мій, біль - співай, зі мною, співай.

Останнім листям лягай поруч зі мною.

Я так хочу голосно кричати,

Але наляканий світ змушує мовчати;

-

Він не для мене.

Мокрі долоні, я біля краю даху,

Небо десь вище, воно не для мене.

Я дихаю тобою, просто не знаєш;

Тихо засинаєш на порозі дня.