Улица - БРАТУБРАТ

Улица моя — улица моя,

Улица моя — улица моя,

Улица моя — улица моя,

Улица моя — улица моя.

Особо не поправишь родимые окраины,

Как и везде любят потише и без палева.

Терки за копейки, дворы малосемейки,

Не залитой аллейке кровь на песке у скамейки.

Двойки на дежурке — взгляды ледяные,

Гаснут огни, бычье, как шавки борзые.

Идеи лихие спасает та же все вера.

Она, как жена, лихо так спрыгнет налево.

Не дави на жалость, всем пох*ю, хули.

Как доверял, но при первом варике разули.

Здесь на ровном месте можно легко сломаться,

Как выйти на раз, при этом не обосраться.

Даже не думай, не напугаешь тут Богом,

А что ты сделаешь, если баран упрется рогом?

Если дадут, то точно не покажется мало,

И чем *издеть, лучше б завалил *бало.

Улица моя — улица моя,

Улица моя — улица моя,

Улица моя — улица моя,

Улица моя — улица моя.

Моя родная улица,

Братубрат всем пацанам, не курицам.

С окраины и мы не спим, но в спальном.

А что, твоё «*уёво» — это наше «нормально».

Пока сквозит тут зае*ись, но мало,

Пена со рта вон жалит и тех кто с жалом.

Криминал жанра и тебя ночь размажет,

Слюни текут, ковбой, улица лыко не вяжет.

Еб*ом не щелкают — руками машут,

И ты хотел было сказать, но голос посажен.

Все пальцы в саже, движ грязней той шлюхи.

Мы муравьи, но мы дохнем, как мухи.

Либо ты сдулся, поц, либо ты кремень,

Но всё равно время покажет свет в конце тоннеля.

Анестезия пробежит, вечер наступит на печень.

Ты хочешь приключений — ты их встретишь.

— Я могу влить себе ещё одну большую дозу и уснуть навеки,

— Нет, не надо, не говори так, пожалуйста.

— Да и тогда всё…

Улица моя — улица моя,

Улица моя — улица моя,

Улица моя — улица моя,

Улица моя — улица моя.

Вулиця моя — вулиця моя,

Вулиця моя — вулиця моя,

Вулиця моя — вулиця моя,

Вулиця моя — вулиця моя.

Особливо не поправиш рідні околиці,

Як і сюди люблять тихіше і без палева.

Тертки за копійки, двори малосімейки,

Не залитій алейці кров на піску біля лавки.

Двійки на дежурці — погляди крижані,

Гаснуть вогні, бичачі, як шавки хорти.

Ідеї ​​лихі рятує та все віра.

Вона, як дружина, лихо так стрибне ліворуч.

Не тисни на жаль, усім пох*ю, хулі.

Як довіряв, але при першому варіку роззули.

Тут на рівному місці можна легко зламатися,

Як вийти на раз, при цьому не обсраться.

Навіть не думай, не налякаєш тут Богом,

А що ти зробиш, якщо баран упреться рогом?

Якщо дадуть, то точно не здасться мало,

І чем ╚здіти, краще б завалив ╚бало.

Вулиця моя — вулиця моя,

Вулиця моя — вулиця моя,

Вулиця моя — вулиця моя,

Вулиця моя — вулиця моя.

Моя рідна вулиця,

Братубрат усім пацанам, не куркам.

З околиці і ми не спимо, але в спальному.

А що, твоє «уєво» - це наше «нормально».

Поки прозирає тут заї*ись, але мало,

Піна з рту він жалить і тих хто з жалом.

Кримінал жанру і тебе ніч розмаже,

Слини течуть, ковбой, вулиця лико не в'яже.

Еб*ом не клацають — руками махають,

І ти хотів було сказати, але голос посаджений.

Всі пальці в сажі, рух брудів тієї повії.

Ми мурахи, але ми дихнемо, як мухи.

Або ти здувся, поц, або ти кремінь,

Але все одно час покаже світло в кінці тунелю.

Анестезія пробіжить, вечір настане на печінку.

Ти хочеш пригод — ти їх зустрінеш.

—Я можу влити собі ще одну велику дозу і заснути навіки,

— Ні, не треба, не говори так, будь ласка.

—Так і тоді все…

Вулиця моя — вулиця моя,

Вулиця моя — вулиця моя,

Вулиця моя — вулиця моя,

Вулиця моя — вулиця моя.