Параллель - БРАТУБРАТ

Порой не разобрать, где ложь, а где правда,

Почему что-то нельзя, а что-то надо.

Просто оставь в покое, я сам по себе.

Не лезь я так привык, искать свет во тьме.

Так хотел сказать, но промолчать по уму,

Ты будто запираешь меня в мою же тюрьму.

Весь свой проклятый мир, брошу к ей ногам.

Ты как слепой, снова встанешь в этот старый капкан.

Но я же люблю.

А ты подумай дурак, ведь там был холод,

Но ты как баран всё прешь назад.

Ведь в этот раз, всё по-другому поверь.

Мне же виднее, я аккуратно открою ей дверь.

Ты хоть себе то не ври, а?

Лучше меня послушай.

Мелькнет искра, и ты как дурачок развесишь уши.

Будешь жалеть потом!

Ну, а кому, если не ей?

Ведь дать второй шанс людям с годами сложней.

Одиночество мука, мы же обречём себя сами.

Не чего даже сказать…

Я развел руками…

Всё будет хорошо, с верой крепко сжал кулак.

Я понял!

Что?

Что чувства разуму враг.

Припев:

Всегда успеешь открыть свою дверцу,

Их таких милых кругом пруд пруди.

Но в голове нет места сердцу,

Как и уму, нет места в груди.

Всегда успеешь открыть свою дверцу,

Их таких милых кругом пруд пруди.

Но в голове нет места сердцу,

Как и уму, нет места в груди.

Я же тебе б*ядь говорил!

А ты: «Не лезь, я знаю».

Ну что нашел свой свет?

Тебя же столкнули с края.

Я рисковал ради любви!

Ну, а чего добился?

А, чего молчишь?

Да что ты знаешь о слове влюбился?

Я не хочу ни чего знать, я видел, как ты с ней падал.

Где нет взаимности, есть только боль, оно тебе надо?

Мы же с тобою за одно!

Нет!

Всё!

Довольно!

Хватит!

Ты ненавидишь весь мир.

Да ты же неадекватен!

В тебе нет трезвости, не капли, не капли рассудка,

И твой поводырь из эмоций и чувств, это ж не шутки.

Ты б наложил на себя руки, если б я не был рядом.

Ты сам себе накрутил, такой любви нам не надо.

Я не хочу теперь жить!

Не ной возьми себя в руки!

Ты меня тащишь за собой на дно от своей разлуки.

Прости мне просто одиноко.

Ну так научись ждать.

Когда увидишь, что это оно, прошу дай знать…

Припев:

Всегда успеешь открыть свою дверцу,

Их таких милых кругом пруд пруди.

Но в голове нет места сердцу,

Как и уму, нет места в груди.

Всегда успеешь открыть свою дверцу,

Их таких милых кругом пруд пруди.

Но в голове нет места сердцу,

Как и уму, нет места в груди.

Всегда успеешь открыть свою дверцу,

Их таких милых кругом пруд пруди.

Но в голове нет места сердцу,

Как и уму, нет места в груди.

Часом не розібрати, де брехня, а де правда,

Чому щось не можна, а щось треба.

Просто дай спокій, я сам по собі.

Не лізь я так звик, шукати світло у темряві.

Так хотів сказати, але промовчати по розуму,

Ти ніби замикаєш мене в мою в'язницю.

Весь свій проклятий світ, кину до її ног.

Ти, як сліпий, знову станеш у цей старий капкан.

Але я вже люблю.

А ти подумай дурень, адже там був холод,

Але ти як баран все преш назад.

Адже цього разу, все по-іншому повір.

Мені вже видніше, я обережно відчиню їй двері.

Ти хоч собі то не бреши, а?

Краще за мене послухай.

Майне іскра, і ти як дурник розвісиш вуха.

Жалітимеш потім!

Ну, а кому, якщо не їй?

Адже дати другий шанс людям із роками складніше.

Самотність борошна, ми приречемо себе самі.

Нема чого навіть сказати…

Я розвів руками…

Все буде добре, з вірою міцно стиснув кулак.

Я зрозумів!

Що?

Що почуття розуму ворог.

Приспів:

Завжди встигнеш відчинити свої дверцята,

Їх таких милих навколо ставок ставки.

Але в голові немає місця серцю,

Як і розуму, немає місця в грудях.

Завжди встигнеш відчинити свої дверцята,

Їх таких милих навколо ставок ставки.

Але в голові немає місця серцю,

Як і розуму, немає місця в грудях.

Я ж тобі б*ядь говорив!

А ти: «Не лізь, я знаю».

Що знайшло своє світло?

Тебе ж зіштовхнули з краю.

Я ризикував заради кохання!

Ну, а чого добився?

А чого мовчиш?

Так що ти знаєш про слово закохався?

Я не хочу нічого знати, я бачив, як ти з нею падав.

Де немає взаємності, є лише біль, воно тобі треба?

Ми ж з тобою за одно!

Ні!

Усе!

Досить!

Досить!

Ти ненавидиш увесь світ.

Так ти ж неадекватний!

У тебе немає тверезості, не краплі, не краплі розуму,

І твій поводир з емоцій і почуттів, це не жарт.

Ти наклав на себе руки, якщо б я не був поруч.

Ти сам собі накрутив, такої любові нам не треба.

Я не хочу тепер жити!

Не ній візьми себе в руки!

Ти мене тягнеш засобою на дно від своєї розлуки.

Вибач мені просто самотньо.

Ну, так навчися чекати.

Коли побачиш, що це воно, прошу дай знати.

Приспів:

Завжди встигнеш відчинити свої дверцята,

Їх таких милих навколо ставок ставки.

Але в голові немає місця серцю,

Як і розуму, немає місця в грудях.

Завжди встигнеш відчинити свої дверцята,

Їх таких милих навколо ставок ставки.

Але в голові немає місця серцю,

Як і розуму, немає місця в грудях.

Завжди встигнеш відчинити свої дверцята,

Їх таких милих навколо ставок ставки.

Але в голові немає місця серцю,

Як і розуму, немає місця в грудях.