Воскресенье - БРАТУБРАТ

Я посмотрел было в окно, там вместо снега — лёд,

Я не касаюсь ничего, мне по*уй ваш новый год.

И вроде сам тут по себе, но одному так трудно

Себя любить, как ненавижу просыпаться утром.

И этот бой с собою на постой,

Пять литров крови под кожей, но это уже гной.

И мы не встретимся с тобой, сегодня тут не *орно,

Я не люблю пороть свой мозг, я этим сыт по горло.

Мне занесло осколок в глаз, так больно,

И всё не так теперь уже, глаза не брызжет солью.

Хоть и так душит чередой этих последних событий,

Я не так слаб, но оборву суть оставшихся нитей.

Куда ни глянь — везде тоска с ознобом,

Пятница слала алкоголь — я встретился с танцполом.

Какой-то покер на входе лечил за пол года зоны,

Рабочий класс стирал подошвы, я думал: *андоны.

Недавно Кучер перебрался к Танюхе,

Я скоро съеду на постой, увидят ли меня внуки?

Сказали не приходить — к брату на суд не ходил,

И Бога нет лишь для меня, но верю что Бог с ним.

Я всё забыл и снова смог влюбиться,

Во мне ещё тот стержень, но страшно так открыться.

И с такой страстью мне совсем не далеко до белочки,

Она прекрасна, как улыбка пятилетней девочки.

Я не прощу себе ничто так просто,

И уже поздно мне к врачу, я перекрыл весь доступ.

Эти картинки в голове — *ука, вы б только видели.

Я никогда не прощу себе, что грублю родителям.

Это всё я с собой, и всё не так уж важно,

Этих людей всех сожгут однажды.

И это кризис тут, а не забег,

Просто сегодня не падает снег.

Это всё я с собой, и всё не так уж важно,

Этих людей всех сожгут однажды.

И это кризис тут, а не забег,

Просто сегодня не падает снег.

Это всё я с собой, и всё не так уж важно,

Этих людей всех сожгут однажды.

И это кризис тут, а не забег,

Просто сегодня не падает снег.

Я подивився було у вікно, там замість снігу — лід,

Я не торкаюся нічого, мені по*уй ваш новий рік.

І начебто сам тут по себе, але одному так важко

Себе любити, як ненавиджу прокидатися вранці.

І цей бій з собою на постій,

П'ять літрів крові під шкірою, але це вже гній.

І ми не зустрінемося з тобою, сьогодні тут не *орно,

Я не люблю пороти свій мозок, я цим ситий по горло.

Мені занесло уламок у очей, так боляче,

І все не так тепер уже, очі не бризка сіллю.

Хоч і так душить чергою цих останніх подій,

Я не так слабкий, але обірву суть ниток, що залишилися.

Куди ні глянь — скрізь туга з ознобом,

П'ятниця слала алкоголь - я зустрівся з танцполом.

Якийсь покер на вході лікував за пів року зони,

Робочий клас прав підошви, я думав: *Андони.

Нещодавно Кучер перебрався до Танюхи,

Я скоро з'їду на постій, чи побачать мене онуки?

Сказали не приходити — до брата на суд не ходив,

І Бога немає лише для мене, але вірю що Бог з ним.

Я все забув і знову зміг закохатися,

В мені ще той стрижень, але страшно так відкритися.

І з такою пристрастю мені зовсім не далеко до білочки,

Вона прекрасна, як посмішка п'ятирічної дівчинки.

Я не пробачу собі ніщо так просто,

І вже пізно мені до лікаря, я перекрив весь доступ.

Ці картинки в голові — *ука, ви б тільки бачили.

Я ніколи не пробачу собі, що грублю батькам.

Це все я з собою, і все не так вже важливо,

Цих людей усіх спалять одного разу.

І це криза тут, а не забіг,

Просто сьогодні не спадає сніг.

Це все я з собою, і все не так вже важливо,

Цих людей усіх спалять одного разу.

І це криза тут, а не забіг,

Просто сьогодні не спадає сніг.

Це все я з собою, і все не так вже важливо,

Цих людей усіх спалять одного разу.

І це криза тут, а не забіг,

Просто сьогодні не спадає сніг.