Старость - БРАТУБРАТ

Время играет против нас, не в кайф же старость —

Просто шальные глаза плевали на усталость.

И выспимся в гробу.

Хули?

Успеть бы побольше!

Только жестче, а линия с годами все тоньше.

Все больше вопросов, но уже меньше ответов.

Увидем ли мы ее с такими темпами (скажи)?

С протертыми кедами, неадекватными движами.

Полетами выше, сорванными нахрен крышами.

А ведь и вправду страшно оказаться там.

Больше молчать, не придавать значения словам (пошел ты).

Со шмоты вышвырнут и вдруг ты за бортом.

Время вышло, а хотелось финишировать с толком.

Режет осколком только Бог знает сколько (скажи).

Будто лишний терпеть, но, *ука, адски больно.

Кажется успел, но не хватило малость.

И по мне, так только сумасшедший не боится старости.

Припев:

Тебя ломает, бьет ключом, а ты все кружишься в танце.

Ты видишь все, но ты видишь сквозь пальцы.

Бьет по глазам так от ветра, время песок и карета.

Колеса двинули, а песня спета.

И тебя ломает, бьет ключом, а ты все кружишься в танце.

Ты видишь все, но ты видишь сквозь пальцы.

Бьет по глазам так от ветра, время песок и карета —

Ты видишь все.

Отец, возьмешь ли ты меня с собой?

Я подустал тут малость —

Кидаться в крайности, бодаться сколько нам всем осталось?

Все, что казалось раньше глупым, так только казалось мне,

Но незаметно нашу молодость съедает старость.

Я не забыл, что значит ложь, что шутка.

Я не забыл ни грамма, хоть и ветра было в поступках.

Порой пытался слушать часто, но слушать — не слышать.

И порой пытался все понять, но смотрел вниз крыши.

Прости.

Я теперь знаю, как не спать ночами,

Как вечерами капать корвалол, стучать руками.

Как тяжело тебе дышать было со мной местами.

Я так хотел бы все вернуть, но теперь мир замер.

На прочность экзамен мне и все не так, все тускло.

Моя двойная сплошная в русло вошла негусто.

Так снаружи внутрь ты остался во мне тонной глыбы,

Я комом в горле для тебя держу слово: «спасибо!»

Припев:

Тебя ломает, бьет ключом, а ты все кружишься в танце.

Ты видишь все, но ты видишь сквозь пальцы.

Бьет по глазам так от ветра, время песок и карета.

Колеса двинули, а песня спета.

И тебя ломает, бьет ключом, а ты все кружишься в танце.

Ты видишь все, но ты видишь сквозь пальцы.

Бьет по глазам так от ветра, время песок и карета —

Ты видишь все.

Час грає проти нас, не в кайф ж старість —

Просто очманілі очі плювали на втому.

І виспимося в труні.

Хулі?

Встигнути б більше!

Тільки жорсткіше, а лінія з роками все тонше.

Дедалі більше запитань, але вже менше відповідей.

Побачимо ми з її такими темпами (скажи)?

З протертими кедами, неадекватними рухами.

Польотами вище, зірваними нахрен дахами.

А бо і справді страшно опинитися там.

Більше мовчати, не надавати значення словам (пішов ти).

З шмоти викинуть і раптом ти за бортом.

Час вийшов, а хотілося фінішувати з толком.

Ріже осколком тільки Бог знає скільки (скажи).

Неначе зайвий терпіти, але, *ука, пекельно боляче.

Здається встиг, але не вистачило трохи.

І на мене, так тільки божевільний не боїться старості.

Приспів:

Тебе ламає, б'є ключем, а ти все кружляєш у танці.

Ти бачиш усе, але ти бачиш крізь пальці.

Б'є по очах так від вітру, час пісок і карета.

Колеса рушили, а пісня заспівана.

І тебе ламає, б'є ключем, а ти все кружляєш у танці.

Ти бачиш усе, але ти бачиш крізь пальці.

Б'є по очах так від вітру, час пісок і карета.

Ти бачиш усе.

Батьку, чи візьмеш ти мене з собою?

Я втомився тут трохи —

Кидатися в крайності, бодай скільки нам усім залишилося?

Все, що здавалося раніше дурним, так тільки здавалося мені,

Але непомітно нашу молодість з'їдає старість.

Я не забув, що означає брехня, що жарт.

Я не забув ні грама, хоч і вітру було в вчинках.

Часом намагався слухати часто, але слухати не чути.

І часом намагався все зрозуміти, але дивився вниз даху.

Пробач.

Я тепер знаю, як не спати ночами,

Як вечорами капати корвалол, стукати руками.

Як важко тобі дихати було зі мною місцями.

Я так хотів би все повернути, але тепер світ завмер.

На міцність іспит мені і все не так, все тьмяно.

Моя подвійна суцільна в русло увійшла негусто.

Так зовні всередину ти залишився у мені тонної брили,

Я кому в горлі для тебе тримаю слово: «дякую!»

Приспів:

Тебе ламає, б'є ключем, а ти все кружляєш у танці.

Ти бачиш усе, але ти бачиш крізь пальці.

Б'є по очах так від вітру, час пісок і карета.

Колеса рушили, а пісня заспівана.

І тебе ламає, б'є ключем, а ти все кружляєш у танці.

Ти бачиш усе, але ти бачиш крізь пальці.

Б'є по очах так від вітру, час пісок і карета.

Ти бачиш усе.