Eines Tages - Blumfeld

Eines Tages

Du wirst ihn vergessen

Du trittst aus dem Schatten

Und siehst Dich verlassen

Es war’n keine Geister

Du schließt Deine Augen

Um Dich zu beschützen

Dir schwinden die Sinne

Ein Zerfall, kein Verschwinden

Du stürzst und versteinerst

Und sinkst ohne Frage

Durch schlaflose Nächte

In grundlose Tage

Niemand versteht Dich

Nichts mehr wird kommen

Deine innere Stimme

Niemand hat sie vernommen

Sie wollte nicht klingen

Du suchst Dich zu finden

In den Stimmen der ander’n

In Lieder getaucht

In Legende und Nachricht

Du bist nur die Abschrift

Dessen was man Dir vor schreibt

Ein Nichts ohne outfit

Sobald Du es abstreifst

Zum Schweigen gebracht

Im Himmel der Geigen

Da spielst Du die erste

Ganz für Dich und die ander’n

Die wenn sie Dich ansehen

Sehen was sie sein wollen

So wie Du sie ansiehst

Siehst Du was Du bist

Gestalt aus Gerüchten

Du fühlst wie sie kochen

Und fragst ununterbrochen

Wo kann ich noch hinfahr’n

Zur Hölle — wo liegt das

Mit einem Fuß in der Wildnis

Mit dem ander’n am Highway

Stehst Du für Dich allein

In Gedanken versunken

Du kannst sie nicht lesen

Und willst ihnen nachgehen

Deinem Geist auf den Grund

Ihm an Kreuzungen zusehen

Wie seine Blitze verrückt spielen

Und funkeln

Und tappst nur im Dunkeln

Mit der Weisheit am Ende

Ein Blinder mit Krückstock

Der es besser verstünde

Ein Lied davon zu singen

Will sich ein Bild davon machen

Du schaust aus dem Fenster

Und siehst schwarz

In den Spiegel

Ein zweites Gesicht

Kommt Dir wie gerufen

Erscheint aus dem Nichts

Und bringt Licht in Dein Dunkel

Seine Augen beleuchten

Wie Laser die Punkte

Sein Blick öffnet die Nacht

Legt einen Schnitt in die Welt

Läßt sie im Dunkeln

Und setzt Dich ins Bild

Deiner eigensten Enge

Gilt die Lichtung als Weite

Deiner freien Entfaltung

Zur Verfügung gestellt

Tritt in Deinen Schatten

Black box, die Zweite

Deine andere Seite

Und führt Dich ins Feld

Du gehst mit der Zeit

In eine innere Ferne

Mit magischen Kräften

Dein Geheimnis zu lüften

Zerstreust Du den Zweifel

Und stehst in den Sternen

Eine Frage im Raum

In sprachlosen Zeiten

Du kursierst als Pulsar

Durchquerst luftleere Weiten

Und wirst zum Begriff

Gegen alle Natur

In drei Teufels Namen

Leistest Du Deinen Schwur

Er bringt Dich zur Sprache

Du hüllst sie in Schweigen

Darin bist Du bewandert

Und so kommst Du zur Welt

Ein Monster vom Himmel

Ein Engel, der fällt

Bilingual born hobo

Dein Weg ist bereitet

Die Weichen gestellt

Für eine Stunde der Wahrheit

Vergeh’n die Jahre wie Strobo

2000 Light Years

In 20 Minuten

Ein ewiges Selbst

Im Zentrum des Zweifels

Ein Fremdes auf Erden

Papierene Routen

Ein Wunsch ohne Ziel

Ein Glück ohne Spur

Du machst einen Anfang

Zwischen Gärten und Gleisen

Als Ganzes erschaffen

Eine innere Uhr

Zählst die Stunden, die Minuten

Verläßt das Haus

Durchtrennst die Schnur

Und gehst durch Wunden

Die noch bluten

Wie durch ein Tor

Zu einer anderen Weit

Unten am Fluß

Die Nacht ist ein Meer

So wie die Wellen

Im Winde sich wiegen

Läßt Du Dich treiben

Und suchst Deinesgleichen

Kinder der Nacht

An Orten des Lichts

Stehen im Freien

Und geben Dir Zeichen

Das Zwischen von Zweien

Unterwandert das Nichts

Du nennst es Liebe

Und heiligst die Mittel

Es bricht Dir das Herz

Und zeitigt die Schrift

Du hütest den Schmerz

Und lenkst Deine Schritte

Von Dunkel zu Dunkel

Allem Abschied voran

Gefühle, Gedanken

Im Geheimen gesammelt

Das Schwarze der Zeit

Ein verlorener Sohn

Jenseits von Jedem

Mit dem Leben im Rückstand

Ein schlafender Blitz

Oder Loop — das Phantom

Ein Zwilling im Geiste

Ihr kennt Euch vom Sehen

Weiß Dunkles zu sagen

Und spricht Dir aus der Seele

Die Wahrheit schreibt mit

Der Text sprengt die Party

Eine eigene Welt

In der ersten Person

Melodisch verkörpert

In Worte gekleidet

Läßt Du Dich fallen

Und trittst in Aktion

Neue Wege

Neue Nächte

Die Welt ist jung

Du trägst den Traum

Durch weiße Seiten der Geschichte

Als Bild aus einer and’ren Zeit

Scheint das Glück

In Deinen Worten

Ein Strom von dem kein Dritter weiß

Nach Nirgendwo

Zwischen den Orten

Mise en abyme

Riding the blinds

New York, London, Paris, Munich

In der Schwebe, wie im Flug

Besonnen aufgetaucht in Formen

Zeitenwende

Epilog

Zurückgegeben

An das Dunkel

Das Bild erlischt

Der Traum ist aus

Oh, you understand change

And you think it’s essential

Am eigenen Leib

Findest Du keinen Frieden

Du bist es gewohnt

Jemand anders zu sein

Um die Wahrheit zu sagen

Dem hast Du Dich verschrieben

Du fühlst Dich leer

Du bist allein

Zur Trauer des Tages

Verstummen die Lieder

Du giltst als vermißt

Und verschwindest noch mehr

In den Bergen der Schrift

Findest Du Dich nicht wieder

Jetzt kommt die Angst

Du atmest sie bitter

Kein Ton bringt Hilfe

Die Welt wird Dein Feind

Du fliehst in die Schuld

Und siehst wie durch Gitter

Du bist ein Gefangener

Vergangener Zeit

Stehst vor dem Nichts

Und erinnerst Dich dunkel

Ein kommendes Wort

Glänzt durch Abwesenheit

Du fasst Dir ans Herz

Und greifst nur ins Leere

Ein Schmerz ohne Ränder

Schlagt Dich in seinen Bann

Du sinkst in die Kissen

Mit bleierner Schwere

Und erwartest das Ende

Das gestern begann

Alles macht weiter

Die Welt geht nicht unter

Rechnungen kommen

Du wirst müde vom Warten

Geduld der Vereisung

Du hältst Dich in Grenzen

Es gibt kein Entkommen

Du bist was Du bist

Älter, nicht schlauer

Zu schwach um zu glänzen

Deine Worte verfaulen

Du nimmst ein Blatt vor den Mund

Deine Hand schreibt

Kein verlorenes Leben

Die letzten Seiten

Kein Testament

Eines Tages

Du wirst ihn vergessen

Du trittst aus dem Schatten

Und siehst Dich verlassen

Es war’n keine Geister

колись

Ти його забудеш

Виходите з тіні

І побачимо, що ви пішли

Це були не привиди

Ви закриваєте очі

Щоб захистити вас

Ви втрачаєте почуття

Розпад, а не зникнення

Ти падаєш і перетворюєшся на камінь

І тонуть без питань

Крізь безсонні ночі

У безглузді дні

Тебе ніхто не розуміє

Більше нічого не прийде

ваш внутрішній голос

Її ніхто не чув

Вона не хотіла звучати

Ви прагнете знайти себе

Голосами інших

Купався в піснях

У легенді та повідомленні

Ви просто стенограма

Що тобі написано

Нічого без одягу

Як тільки ви його скинете

замовкли

У небі скрипок

Ось ви граєте першим

Усе для вас та інших

Ті, коли на тебе дивляться

побачити, якими вони хочуть бути

Те, як ти на них дивишся

Ти бачиш, який ти є

форма чуток

Ви відчуваєте, як вони готують

І продовжуйте питати

Куди ще я можу піти?

Пекло — де це

Однією ногою в пустелі

З іншим на трасі

Чи ти сам?

Занурений у роздуми

Ви не можете їх прочитати

І хочеться йти за ними

до глибини душі

Слідкуйте за ним на роздоріжжі

Як його блискавки збивають з ладу

І виблискувати

А ти тільки намацуєш у темряві

З мудрістю наприкінці

Сліпий з тростиною

Хто краще зрозумів

Співають про це пісню

Хочете отримати уявлення про це

Ти дивишся у вікно

І бачити чорне

У дзеркало

Друге обличчя

Приходить на знак

З'являється нізвідки

І приносить світло у вашу темряву

Його очі світяться

Як лазерна точка

Його погляд відкриває ніч

Розрізає світ

Залишає їх у темряві

І ставить вас на фото

власна вузькість

Галявина вважається розлогою

ваш вільний розвиток

Зроблено доступним

Крок у свою тінь

Чорний ящик, другий

ваша інша сторона

І веде вас у поле

Ви рухаєтеся в ногу з часом

У внутрішню далечінь

З магічною силою

розгадати вашу таємницю

Ви розвієте сумніви

А ти в зірках

Питання в кімнаті

У безмовні часи

Ви обертаєтеся як пульсар

Перетинайте порожні місця

І стати концепцією

Проти всієї природи

У трьох бісів імена

Ви даєте свою присягу

Він виховує вас

Ви огортаєте їх мовчанням

Ти добре в цьому розбираєшся

І таким ти народжується

Чудовисько з неба

Падає ангел

Двомовний народжений бродяга

Ваш шлях готовий

Курсовий набір

На мить істини

Роки минають, як Стробо

2000 світлових років

Через 20 хв

вічне я

У центрі сумнівів

Чужинець на землі

Паперові маршрути

Бажання без мети

Удача без сліду

Ти починаєш

Між садами і колією

створені як єдине ціле

Внутрішній годинник

Рахувати години, хвилини

Вийти з дому

Відріжте шнур

І пройти крізь рани

які все ще кровоточать

Як через ворота

В інший світ

Вниз біля річки

Ніч - це море

Так само, як хвилі

Гойдатися на вітрі

Ви дозволяєте собі дрейфувати

І шукайте собі рівних

діти ночі

У світлих місцях

Стоячи на відкритому повітрі

І дати вам знаки

Між двома

Підриває Ніщо

Ви називаєте це коханням

І освятити засоби

Це розбиває твоє серце

І виховує письмо

ти бережеш біль

І спрямуй свої кроки

Від темряви до темряви

Перше прощання

почуття, думки

Зібрано таємно

Чорний час

Блудний син

Поза всіма

З життям позаду

Сонний спалах

Або Петля — Привид

Близнюк по духу

Ви знаєте один одного в обличчя

Вміє говорити темні речі

І говорить до вашого серця

Правда пише

Лірика підриває вечірку

Окремий світ

Від першої особи

Мелодійно втілений

Одягнений у слова

Ти дозволяєш собі впасти

І діяти

Нові способи

нові ночі

світ молодий

Ви несете мрію

По білих сторінках історії

Як картинка з іншого часу

Здається, пощастило

Вашими словами

Потік, про який ніхто не знає

В нікуди

Між місцями

mise en abyme

Катання на жалюзі

Нью-Йорк, Лондон, Париж, Мюнхен

У підвішеному стані, ніби в польоті

Завбачливо сплив у формах

поворотний пункт

епілог

повернувся

До темряви

Зображення зникає

Сон закінчився

О, ти розумієш зміни

І ви вважаєте, що це необхідно

З перших рук

Ти не можеш знайти спокій?

Ви звикли

Бути кимось іншим

По правді кажучи

Ви взяли на себе це зобов’язання

ти почуваєшся порожнім

Ти одна

До смутку дня

Замовкають пісні

Вас вважають зниклим безвісти

І ще більше зникають

У горах Святого Письма

Ти знову не знаходиш себе?

Тепер приходить страх

Ви дихаєте ними гірко

Жоден звук не допоможе

Світ стає твоїм ворогом

Ти втікаєш у почуття провини

І дивляться ніби крізь грати

Ви в'язень

в минулий раз

Ти залишився ні з чим

І пам'ятаю смутно

Прийдешнє слово

Впадає в очі своєю відсутністю

Ти торкаєшся свого серця

А ти тягнешся лише в порожнечу

Біль без країв

Піддайтеся його чарам

Тонеш в подушки

Зі свинцевою тяжкістю

І чекати кінця

Це почалося вчора

Все йде далі

Світ не закінчується

приходять рахунки

Ти втомлюєшся чекати

терпіння глазурі

Ви тримаєте себе в межах

Немає порятунку

Ти такий, який ти є

Старший, не розумніший

Занадто слабкий, щоб світити

Ваші слова гниють

Ви мішаєте свої слова

твоя рука пише

Жодне втрачене життя

Останні сторінки

Немає волі

колись

Ти його забудеш

Виходите з тіні

І побачимо, що ви пішли

Це були не привиди