The Last Romance - Bike for Three!

Nevermore, it’s revolution, a spiral, a crack

Vital, essential, it’s primal, the end is nigh and that’s final

The gospel spells us, envoys cast hostile spells

Molecules of deep solitude and awful cells

Hot as hell, ahead of time, already defensive

Conservatory, purgatory, heavenly, pensive, and

(It's)

Cards close to the chest, playing the waiting game

Faithful flame, I wanna kiss your fatal name

In a hidden place, we’re in the middle of a giant field

Alliance healed, bleeding lips and holy silence sealed

Close both your eyes, stay hidden within that close disguise

Breathe deeply, that’ll be this ghost’s demise

Suffering lovers mixed with gods

Victims of circumstance fixed with odds

The hand obeys, the heart dictates

Quick rates, invisible, parts misplaced

Singing her song, temptress calls

Sound penetrates these relentless walls

Repent, incise, involuntary pains

Hands to myself, playing solitary games

Protest mounting, getting complaints

Forcing an appeal to the pitying saints

Echoes don’t answer, lying alone

But I’ve not yet forgotten myself to stone

Beneath the advance of a cold metal glacier

Heart held open by your rebel nature

It’s a dangerous arrangement, impulsive, restrained

Desires gone astray, none reclaimed

Lies on fire, glowing in pain

Sleepless nights, tears flowing in vain

Trembling when your song’s unclothed

Suffering read my replies from prose

It’s a form of destruction, most refined

Damaged, flirting followed close behind

Every ache, a variety of woe

Paralysis signed, comp anxiety below

Falling in rhythm, breach ‘till that crease

Don’t look away, catch me, I’m a thief

Quietest kept, the latter I pray

Foes of misfortune, take this power away

Traded cries, faded eyes, pursue

Fleeing with blind fate seeing her through

Never the one chosen, now is the banished lover

Flicking with the hell of withdrawal, famished ever

Cursing the inferno, but faithful to aspire

Painful soon becomes fatal and expires

Imprisoned by the vision that glistened in the sun

You fell to your knees and heaven listened while you sung

Saying never again, never again, never again, never again

Never again, never again, never again, never again

Never again, never again, never again, never again

Never again, never again, never again, never again

Never again, never again, never again, never again

Never again, never again, never again, never again

Never again

Більше того, це революція, спіраль, тріщина

Життєво, важливо, це первинно, кінець наближається, і це остаточно

Євангеліє заклинає нас, посланці накладають ворожі чари

Молекули глибокої самотності й жахливі клітини

Жарко, як у пеклі, випереджаючи час, уже обороняється

Консерваторія, чистилище, райський, задумливий і

(Його)

Карти біля скрині, граючи в гру очікування

Вірне полум'я, я хочу поцілувати твоє фатальне ім'я

У прихованому місці, ми посередині гігантського поля

Альянс зцілений, кровоточиві уста і свята тиша запечатані

Закрийте обидва очі, залишайтеся прихованими в цьому тісному маскуванні

Дихайте глибоко, це буде смерть цього привида

Страждання закоханих змішалися з богами

Жертви обставини, виправлені з шансами

Рука слухається, серце підказує

Швидкі ціни, невидимі, деталі не розташовуються

Співаючи свою пісню, спокусниця кличе

Звук пронизує ці невблаганні стіни

Покайтеся, розсікайте, мимовільні болі

Руки собі, граючи в самотні ігри

Зростання протесту, надходження скарг

Примусово звертатися до жалісливих святих

Відлуння не відповідає, лежачи на самоті

Але я ще не забув себе каменем

Під просуванням холодного металевого льодовика

Серце відкрите твоєю бунтарською натурою

Це небезпечна домовленість, імпульсивна, стримана

Бажання збилися, жодне не повернулося

Лежить у вогні, світиться від болю

Безсонні ночі, сльози течуть марно

Тремтить, коли твоя пісня роздягнена

Страждання читати мої відповіді з прози

Це форма знищення, найвитонченіша

Пошкоджений, флірт слідував поруч

Кожен біль, різноманітність горя

Підписаний параліч, нижче тривога

Упавши в ритмі, проривайтеся до цієї складки

Не відводь погляду, лови мене, я злодій

Найтихіший, про останній я молюся

Вороги нещастя, заберіть цю силу

Торгували криками, побляклими очима, переслідуйте

Втікаючи зі сліпою долею, прозріваючи її

Ніколи не обраний, тепер вигнаний коханець

Мучиться з пеклом відсторонення, голодуючи завжди

Проклинаючи пекло, але вірний прагненню

Хворобливе незабаром стає смертельним і закінчується

Ув’язнений баченням, яке блищало на сонці

Ти впав на коліна, і небо слухало, коли ти співав

Сказати ніколи більше, ніколи більше, ніколи знову, ніколи знову

Ніколи знову, ніколи знову, ніколи знову, ніколи знову

Ніколи знову, ніколи знову, ніколи знову, ніколи знову

Ніколи знову, ніколи знову, ніколи знову, ніколи знову

Ніколи знову, ніколи знову, ніколи знову, ніколи знову

Ніколи знову, ніколи знову, ніколи знову, ніколи знову

Ніколи знову