All There Is to Say About Love - Bike for Three!

Dragonflies and the agonizing blast from a gun.

Under a magnifying glass in the sun.

You ran fast and you won.

It takes time to heal a wing.

A hundred year old photograph doesn’t feel a thing.

Tracked courses.

The parable lacked sources.

Unbearable first memories of terrible black horses.

Question the funeral procession and the pageant.

The home we chose vs. the one that we imagined.

Break chains…

Make change…

Break chains…

I was boxing with a ghost and drawing maps

While bells were accidentally announcing the collapse.

Trial by journalist and crushed beneath heavy light.

Child’s handwriting: I cry for you every night.

… the lonely end.

I love you.

You’re my only friend.

Sailor vs. salesman and nothing bores a genius.

Oceans and time zones.

Six doors between us.

Eyes that burn holes through people and indignant hisses.

Alone in our rooms with cures for malignant kisses.

Oh my God.

Oh my god.

The broken man that cries, 'believe me'.

Merciless, the wind at night and scared to death, my eyes deceive me.

Tie my hands behind my back.

Question marks surround my head.

My legs know how to love someone.

Alas, there’s walls around my bed.

Over the phone, it’s good to know we’re not alone

With all the broken parts in the world and our own.

The sleeping ache.

All the messes that we make.

Sound, you can count on me to come around when you break.

Бабки та болісний вибух із пістолета.

Під лупою на сонці.

Ти швидко бігав і виграв.

Щоб залікувати крило, потрібен час.

Столітня фотографія нічого не відчуває.

Відстежувані курси.

У притчі бракувало джерел.

Нестерпні перші спогади про жахливих чорних коней.

Поставте запитання про похоронну процесію та конкурс.

Дім, який ми обрали, порівняно з тим, який ми уявили.

Розірвати ланцюги…

Внести зміни…

Розірвати ланцюги…

Я боксував з привидом і малював карти

Тоді як дзвони випадково сповіщали про обвал.

Суд журналіст і роздавлений під яскравим світлом.

Дитячий почерк: я плачу за тобою щовечора.

... самотній кінець.

Я тебе люблю.

Ти мій єдиний друг.

Матрос проти продавця і ніщо не нудить генієм.

Океани та часові пояси.

Між нами шість дверей.

Очі, що прожигають дірки крізь людей і обурено шиплячі.

Наодинці в наших кімнатах із ліками від злоякісних поцілунків.

Боже мій.

Боже мій.

Зламаний чоловік, який плаче: «Повір мені».

Немилосердний, вітер вночі й переляканий до смерті, мої очі обманюють мене.

Зв’яжіть мені руки за спиною.

Мою голову оточують знаки запитання.

Мої ноги знають, як когось любити.

На жаль, навколо мого ліжка є стіни.

По телефону приємно знати, що ми не самотні

З усіма зламаними частинами світу та нашого.

Біль у сні.

Усі безлади, які ми робимо.

Звучи, ти можеш розраховувати, що я підійду, коли зламаєшся.