Я Очарован И Влюблен - Беломорканал

Твои глаза цвета волны, смех, словно буря в океане.

А я в плену твоей любви — парус, затерянный в тумане.

Ты разделила мою жизнь на две чужие половинки…

Одна — холодный чёрный лед, вторая — нежность и снежинки.

Я очарован и влюблён в твои глаза и в твои руки…

Тебя, любовь моя, молю — не приговаривай к разлуке!

Отдам и разум и глаза, готов терпеть любые муки…

Тебя молю, любовь моя, — не приговаривай к разлуке!

Когда-то в юности давно, ты в платье белоснежном снилась.

Сегодня, много лет спустя, сном на яву ко мне явилась.

Не знаю отдыха и сна, сердцу не хочется покоя,

Не облачай меня в саван, в рясу любовного изгоя!

Ты разделила мою жизнь

На две чужие половинки,

В одной остался черный лед,

В другой нежность и снежинки.

Быть может в половинке той,

Что принесла любовь с собою

Мне уготована судьба,

В которой жить вечно изгою.

Пусть будет половинка миг,

Мгновенье — капля в океане,

А я останусь вечно жить

Забытым парусом в тумане.

Твої очі кольору хвилі, сміх, наче буря в океані.

А я в полон твого кохання — вітрило, загублене в тумані.

Ти розділила моє життя на дві чужі половинки…

Одна - холодний чорний лід, друга - ніжність і сніжинки.

Я зачарований і закоханий у твої очі і в твої руки.

Тебе, любов моя, благаю — не примовляй до розлуки!

Віддам і розум і очі, готовий терпіти будь-які муки...

Тебе благаю, любов моя,— не примовляй до розлуки!

Колись у молодості давно, ти в сукні білому снилася.

Сьогодні, багато років по тому, сном на яву до мене з'явилася.

Не знаю відпочинку і сну, серцю не хочеться спокою,

Не вдягай мене в саван, в рясу любовного ізгоя!

Ти розділила моє життя

На дві чужі половинки,

В одній залишився чорний лід,

В інший ніжність і сніжинки.

Можливо в половинці тієї,

Що принесло кохання з собою

Мені призначена доля,

У якій жити вічно ізгою.

Нехай буде половинка мить,

Мить — крапля в океані,

А я стану вічно жити

Забутим вітрилом у тумані.