Урка Мишка - Беломорканал

Он был мальцом, кликали все его бродяга,

А по ночам за ним гонялась вся шарага.

Он уходил от мусоров по закаулкам,

Лишь одному ему известным переулкам.

А урки старые смеялись и балдели

Как мусора да не в ту сторону летели,

И замечали меж собой за разговором —

Лихой малец и быть по жизни ему вором.

А по сему, никак России без Ростова,

Как не бывает лагерей без воровского…

А воровской закон, есть праведный и честный!

Нам Бог простит… «Не укради!»

А кто не грешный?

А Мишка делал за своё, и всё как надо,

Бывало в жизни много мусорского яда.

И до сих пор по жизни всё его богатство,

Душа бродяги, мать на воровское братство.

Судьба носила по столыпинским по кочкам,

А биографию писала жизнь по строчкам.

На нём следы есть от заточки и нагана,

Так мусора ловили Мишку-уркагана.

А по сему, никак России без Ростова,

Как не бывает лагерей без воровского…

А воровской закон, есть праведный и честный!

Нам Бог простит… «Не укради!»

А кто не грешный?

Він був хлопцем, кликали всі його бродяга,

А вночі за ним ганялася вся шарага.

Він відходив від сміття по закаулках,

Лише одному йому відомим провулкам.

А урки старі сміялися і балделі

Як сміття так не в ту бік летіли,

І помічали між собою за розмовою —

Лихий хлопець і бути по життя йому злодієм.

А тому, ніяк Росії без Ростова,

Як не буває таборів без злодійського...

А злодійський закон, є праведний і чесний!

Нам Бог пробачить… «Не вкради!»

А хто не грішний?

А Ведмедик робив за своє, і все як треба,

Бувало в житті багато сміттєвої отрути.

І до досі по життя все його багатство,

Душа волоцюги, мати на злодійське братство.

Доля носила за столипінськими кітками,

А біографію писала життя за рядками.

На ньому сліди є від заточування і нагана,

Так сміття ловили Мишка-уркагана.

А тому, ніяк Росії без Ростова,

Як не буває таборів без злодійського...

А злодійський закон, є праведний і чесний!

Нам Бог пробачить… «Не вкради!»

А хто не грішний?