Поездка В Москву - Беломорканал

Я в столицу приехал из села Кукуево,

Сам я парень ничего, хоть слегка прокуренный.

Победитель жатвы, пашни, соцсоревнования,

Так что бабы ко мне все не без внимания.

Прохожу и гляжу — цапля на дороге,

Вроде девка ничего — грудь, а дальше ноги.

Подхожу, гран-мерси, может папироску,

Иль хотите, пойдем на балет заморский.

Она мне по-мужски: «Подходите, дядя.

Если хочешь чего, то за Бога ради».

Что за голос такой, видно много курит,

А быть может и пьет, и еще балует.

Видно, горло болит… Не печалься, лапа.

Пока вел разговор, все руками лапал,

Что-то масть здесь не та, грудь вдруг отскочила,

А промежду тех ног выросла точила.

«Ах ты конь!», — я кричу, «Ща намылю рожу!

На кого», — говорю, «педик, ты похожий?

Почему у тебя на губах помада?»

А он мне: «Я трансвестит, так по жизни надо.»

Трансвестит, в рот компот, это что такое?

Трансагентство знаю я, что в райцентре строят.

«Транссибирский экспресс» и еще «Трансаэро»,

Ну, а эту байду прям таки не знаю.

Бог такое не простит, это ж надо — трансвестит,

Непонятно только мне, в какое место он свистит.

И зачем, ядрена вошь, он на бабу так похож?

Спьяну спутать можно, хошь или не хошь.

Я теперь проверять баб всех сразу буду,

Петушка-гребешка в жизни не забуду.

Эх, столичная жизнь, ну там и припарки,

А еще говорят, есть там лесбиянки.

Бог такое не простит, это ж надо трансвестит,

Непонятно только мне, в какое место он свистит.

И зачем, ядрена вошь, он на бабу так похож?

Спьяну спутать можно, хошь или не хошь.

О-о-ой.

Во попал…

Я до столиці приїхав із села Кукуєво,

Сам я хлопець нічого, хоч трохи прокурений.

Переможець жнив, ріллі, соцзмагання,

Так що баби до мене все не без уваги.

Проходжу і глядаю — чапля на дорозі,

Наче дівка нічого груди, а далі ноги.

Підходжу, гран-мерсі, може цигарку,

Або хочете, підемо на балет заморський.

Вона мені по-чоловічому: «Підходьте, дядько.

Якщо хочеш чогось, то за Бога заради».

Що за голос такий, видно багато курить,

А може бути і п'є, і ще балує.

Мабуть, горло болить... Не журися, лапо.

Поки вів розмову, все руками лапав,

Щось масть тут не та, груди раптом відскочила,

А проміж тих ніг виросла точила.

«Ах ти кінь!», — я кричу, «Ща намилю морду!

На кого», — кажу, педик, ти схожий?

Чому у тебе на губах помада?»

А он мені: «Я трансвестит, так по життя треба.»

Трансвестит, врот компот, це що таке?

Трансагентство знаю я, що в райцентрі будують.

«Транссибірський експрес» і ще «Трансаеро»,

Ну, а цю байду прямо таки не знаю.

Бог таке не простить, це ж треба — трансвестит,

Незрозуміло тільки мені, яке місце він свистить.

І навіщо, ядрена воша, він на бабу так схожий?

Сп'яну сплутати можна, хочеш чи не хочеш.

Я тепер перевіряти баб всіх відразу буду,

Півня-гребінця в житті не забуду.

Ех, столичне життя, ну там і припарки,

А ще кажуть, є там лесбіянки.

Бог таке не пробачить, це треба трансвестит,

Незрозуміло тільки мені, яке місце він свистить.

І навіщо, ядрена воша, він на бабу так схожий?

Сп'яну сплутати можна, хочеш чи не хочеш.

О-о-ой.

Во потрапив…