Наше лето - Баста, МакSим

Привет!

Сейчас меня нет дома, оставьте свое звуковое сообщение после сигнала.

Тебе ли не ждать, тебе ли не знать, недели летели, грусть, писала что-то в

тетрадь.

Между строками читаю романы Набокова, хотелось кричать, одинокая.

Мне ли не ждать?

Скажи, мне ли не знать?

Писать стихи, чтобы потом молчать.

Нотами красивая мелодия разлуки, длинные минуты, бесконечные сутки.

Куплеты про лето, цветные фото, времена года, теперь пора холода тут.

По улицам города слать электронные письма «I miss you!

Приснись мне!»

С первым снегом сюда приходит зима всё замело: белым-бело, ну, и дела,

Но где бы ты ни была, услышав это я знаю, вспомнишь обо мне и наше лето.

Припев:

Больше не забыть это лето ветром по щекам будет где-то.

Осень целовать.

Жаль, наверное, ветер не умеет так нежно.

Больше не забыть это лето ветром по щекам будет где-то.

Осень целовать.

Жаль, наверное, ветер не умеет так нежно.

Тебе это чтиво на адрес электронной почты, прочитай, если захочешь знаешь.

Впрочем, ты и так знаешь наизусть мои чувства сердца в одном ритме,

мечты одним курсом.

Твое присутствие здесь — еле ощутимо: июль, море, как давно все это было.

Сигаретный дым, уже остывший кофе, лирический сонг, рифмующий строки.

Увлечен гастролями, эти студийные сессии я узнаю новости о тебе из прессы.

Известность, — нам не быть вместе, а если… Два билета и просто пропасть

безвести.

Туда, на побережье слушать прибой, я буду делать коктейли из рома и моря,

Бунгало на берегу, винилы Армстронга, встречать рассветы в море под парусом.

И мы опять расстанемся, кто-куда, лето прошло и следом снова зима,

Но где бы ты не была — услышав это я знаю, вспомнишь обо мне и наше лето.

Припев:

Больше не забыть это лето ветром по щекам будет где-то.

Осень целовать.

Жаль, наверное, ветер не умеет так нежно.

Больше не забыть это лето ветром по щекам будет где-то.

Осень целовать.

Жаль, наверное, ветер не умеет так нежно.

Больше не забыть (не забыть, не забыть)

Мммм… это лето… Мммм… это лето… Мммм… это лето… Мммм…

наше лето…

Припев:

Больше не забыть это лето ветром по щекам будет где-то.

Осень целовать.

Жаль, наверное, ветер не умеет так нежно.

Больше не забыть это лето ветром по щекам будет где-то.

Осень целовать.

Жаль, наверное, ветер не умеет так нежно.

Вітаю!

Зараз мене немає вдома, залиште звукове повідомлення після сигналу.

Тобі чи не чекати, тобі не знати, тижні летіли, сум, писала щось у

зошит.

Між рядками читаю романи Набокова, хотілося кричати, самотня.

Мені не чекати?

Скажи, мені не знати?

Писати вірші, щоб потім мовчати.

Нотами гарна мелодія розлуки, довгі хвилини, нескінченна доба.

Куплети про літо, кольорові фото, пори року, тепер настав час холоду тут.

По вулицях міста надсилати електронні листи «I miss you!

Наснись мені!"

З першим снігом сюди приходить зима все заміло: білим-біло, ну, і справи,

Але де ти була, почувши це я знаю, згадаєш про мене і наше літо.

Приспів:

Більше не забути це літо вітром по щоках буде десь.

Осінь цілувати.

Шкода, мабуть, вітер не вміє так ніжно.

Більше не забути це літо вітром по щоках буде десь.

Осінь цілувати.

Шкода, мабуть, вітер не вміє так ніжно.

Тобі це чтиво на адресу електронної пошти, прочитай, якщо захочеш знаєш.

Втім, ти і так знаєш напам'ять мої почуття серця в одному ритмі,

мрії одним курсом.

Твоя присутність тут— ледве відчутна: липень, море, як давно все це було.

Сигаретний дим, що вже охолола кава, ліричний сонг, що римує рядки.

Захоплений гастролями, ці студійні сесії я дізнаюся новини про тебе з преси.

Популярність, — нам не бути разом, а якщо… Два квитки і просто пропасти

без вісті.

Туди, на побережжі слухати прибій, я буду робити коктейлі з рома і моря,

Бунгало на березі, вініли Армстронга, зустрічати світанки в морі під вітрилом.

І ми знову розлучимося, хто-куди, літо минуло і слідом знову зима,

Але де ти не була, почувши це я знаю, згадаєш про мене і наше літо.

Приспів:

Більше не забути це літо вітром по щоках буде десь.

Осінь цілувати.

Шкода, мабуть, вітер не вміє так ніжно.

Більше не забути це літо вітром по щоках буде десь.

Осінь цілувати.

Шкода, мабуть, вітер не вміє так ніжно.

Більше не забути (не забути, не забути)

Мммм… це літо… Мммм… це літо… Мммм… це літо… Мммм…

наше літо…

Приспів:

Більше не забути це літо вітром по щоках буде десь.

Осінь цілувати.

Шкода, мабуть, вітер не вміє так ніжно.

Більше не забути це літо вітром по щоках буде десь.

Осінь цілувати.

Шкода, мабуть, вітер не вміє так ніжно.